Реферат: Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах

Об’єктом нашого дослідження є Горганські ландшафтні структури в зонах трас магістральних трубопроводів. Предмет дослідження – модифікація природних комплексів під впливом трубопроводів; наявність, інтенсивність розвитку та особливості локалізації геоморфологічних процесів.

У основу публікації взято власні польові та камеральні ландшафтні дослідження, проведені протягом 1993–2004 рр., завдання яких полягали у виявленні, описі й картуванні тих природно-територіальних комплексів (ПТК) у яких формуються геоморфологічні процеси, розробці вихідних наукових засад запобігання шкідливій дії природно-географічних процесів, складанні ландшафтних карт поширення і прогнозування природно-географічних процесів у зонах трас магістральних трубопроводів.

Процесів, що відбуваються в ПТК, є дуже багато і кожен з них у різних ситуаціях може стати визначальним або другорядним. Отже, ми не мали на меті ландшафтний аналіз усіх геоморфологічних процесів, а свідомо обмежили завдання аналізом лише тих шкідливих процесів, які є найнебезпечнішими для функціонування як ПТК в зонах трас, так і самих магістральних трубопроводів (осипища, обвали, зсуви, ерозія, заболочування).

Ландшафтні дослідження і картографування засвідчили, що для кожного виду карпатських ландшафтів характерні свої особливості в розвитку цих геоморфологічних процесів, відповідно до будови і рівня стабільності ПТК, що їх складають.

Найскладніші інженерно-геологічні умови має Скибова зона Українських Карпат, де широко розвинута мережа різних тектонічних порушень, тут контрастніший рельєф, активніше виявляються екзогенні схилові процеси.

Еталонну ділянку закладено в межиріччі рік Свічі та Чечви на стику двох Горганських ландшафтів. Це Чечвинський ландшафт, що є південною межею Берегових низькогірно-скибових Горганів, та Ілемський ландшафт – південна окраїна середньогірно-скибових Зовнішніх Горганів.

Складність ландшафтної структури цієї ділянки дослідження зумовлена її літогенними властивостями – літологією порід, характером залягання та рельєфом (див. рисунок). Ландшафт Чечвинського низькогір’я відділився як частина Орівської скиби.

Переважання в літогенній основі ландшафту відкладів лоп’янецької та нижньоменілітової світ, а також ерозійно-акумулятивна діяльність рік Свічі і Чичви та їхніх приток зумовило сильну розчленованість у поперечному і поздовжньому напрямах низькогірних коротких хребтів, абсолютні висоти яких становлять 500–800 м н.р.м.

Морфологічна структура цього ландшафту представлена двома висотними місцевостями. Це висотна місцевість крутосхилого сильно розчленованого ерозійно-денудаційного лісистого низькогір’я та висотна місцевість розширених терасованих днищ міжгірських річкових долин і улоговин.

Домінує по площі висотна місцевість ерозійно-денудаційного лісистого низькогір’я. Різноманітність її літології зумовила формування двох стрій, що приурочені до відкладів лоп’янецької та нижньоменілітової світ.

Ілемський ландшафт розташований у межах двох скиб: Сколівської та Парашки. Рельєф визначений літологічними особливостями верхньоменілітової, бистрицької, вигодської, ямненської та стрийської світ.

Схили хребтів розчленовані річками басейну Чечви, вершини плоскі або куполоподібні. Морфологічна структура ландшафту в межах досліджуваної ділянки представлена двома висотними місцевостями.

Це висотна місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я та висотна місцевість терасованих днищ міжгірських долин і улоговин. Домінує по площі висотна місцевість ерозійно-денудаційного середньогір’я, що складена стріями, які приурочені до згаданих вище світ.

Список використаної літератури:

1. Айнбиндер А.Б. Расчет магистральных и промышленных трубопроводов на прочность и устойчивость. – М.: Недра, 1991. – 286 с.
2. Біланюк В.І. Вплив будівництва магістральних трубопроводів на ПТК Українських Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1997. – Вип.20. – С. 56-59.
3. Біланюк В.І. Еколого-ландшафтні підходи до оптимізації територій порушених магістральними трубопроводами // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Зб. наук. праць. – Луцьк: Надстир’я, 1998. – С. 181-182.
4. Біланюк В.І. Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів. – Львів: Меркатор, 1998. – 102 с.
5. Бородавкин П.П., Ким Б.И. Охрана окружающей среды при строительстве и эксплуатации магистральных трубопроводов. – М.: Недра, 1981. – 160 с.
6. Дубинина М.М., Краковицкий Б.А. Теплообмен и механика взаимодействия трубопроводов и скважин с грунтами. – Новосибирск: Наука, 1983. – 173 с.
7. Коршунов В.А., Муравенко Д.Г., Габелая Р.Д., Рудавец И.М. Строительство газопровода диаметром 1420 мм в горных условиях // Строительство трубопроводов. – 1973. – №8. – С. 12-15.
8. Мазур И.И., Иванцов О.М., Молдаванов О.И. Конструктивная надежность и экологическая безопасность трубопроводов. – М.: Недра, 1990. – 264 с.
9. Охрана окружающей среды при сооружении и эксплуатации газонефтепроводов / Л.Г. Телегин, Б.И. Ким, В.И. Зоненко. – М.: Недра, 1988. – 187 с.
10. Телегуз О.Г. Властивості порушення ґрунтів траси нафтопроводу Одеса–Броди // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1998. – Вип. 23. – С. 265-271. Безкоштовно скачати реферат "Активізація геоморфологічних процесів у горганських ландшафтах" в повному обсязі