Реферат: Добовий рух Землі навколо своєї осі

Люди вважали Землю плоским тілом. Ідея кулястості Землі виникла завдяки висновків Піфагора, у 6 столітті. Аристотель навів докази кулястості Землі. Під час місячних затемнень наша Землі відкидає круглу тінь. А круглу тінь можуть відкидати тільки кулясті тіла. Змінюються висота зір над горизонтом при русі. Розширюється дальність горизонту при піднятті вгору.

У 16 ст. були здійснені подорожі і зокрема, подорож Ф.Магелана, які свідчили, що Землі має форму кулі.
У 20 ст. завдяки польоту літаків, запуску штучних супутників і кораблів на фотографіях роблених космонавтами було видно, що Земля має форму кулі. Північний поліс трохи вищий південного, така форма називається кардіоїдою.

Внаслідок того що Землі освітлюється і нагрівається під різними кутами створюються такі теплові пояси, жаркий, 2 помірних, 2 холодних. Кулястість Землі створює і своєрідність клімату, формується різні ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ.

Землі обертається навколо своєї осі із Заходу на Схід. Але раніше вважали, що Земля є центром Всесвіту. Найповніше геоцентричну систему світу обґрунтував грецький учений Птоломей. Він вважав, що по особливих сферах рухаються космічні тіла. Це вчення проіснувало 1,5 тис.р. Польський учений Копернік висунув нову геоцентричну систему, яка спростувала старі уявлення про Всесвіт.

Земна вісь – це уявлена лінія навколо якої обертається наша Земля.
Точки з яких виходять кінці уявної осі називаються полюсами.
На однаковій відстані від полюсів проходить лінія, яка називається екватором. Паралельно екватору проходять лінії, які називаються паралелями.
Колові лінії, які сполучають полюси називаються меридіанами.
Паралелі і меридіани утворюють градусну сітку по якій вивчають положення місць на Землі.

Докази обертання Землі
1) Відхилення падаючих тіл на схід. Всяке тіло, яке падає по прямовисній лінії відхиляється від виска на схід. Це тому, що при обертанні Землі навколо осі на висоті тіла рухаються з більшою швидкістю і при падінні вони зберігають за інерцією початкову швидкість. В результаті ніби переганяють точки, які знаходяться на поверхні відхиляють від прямовисної лінії, тому Земля обертається з заходу на схід.
2) Сплюснутість Землі коло полюсів. Відцентрова сила, яка виникає в результаті обертання.
Наслідки обертання Землі.
1)Зміна дня і ночі. Оскільки наша земна куля є не прозорою і освітлюється неоднаково, на тій стороні, яка освітлюється буде день, а на неосвітленому буде ніч. Це відбувається внаслідок обертання Землі навколо осі.
2)Усі тіла, які рухаються на горизонталі відхиляються праворуч, а вертикалі – ліворуч.
3) Припливи і відпливи. В океанах утворюються внаслідок притягання місяцем і сонцем води на Землю, яка обертається. Зміна їх внаслідок обертання навколо осі.

Рух Землі навколо Сонця.
Земля рухається з швидкістю 30 км/с, долаючи шлях по орбіті 937 млн.км. Шлях по якому Земля рухається навколо сонця називається орбітою.
Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66о 30 мін. Екватор нахилений до площини орбіти під кутом 23о27 мін.
Зміну пір року можна поспостерігати за допомогою приладу телурія. Поставимо телурій у положення 22 червня, в цей час промені неоднаково нагрівають земну поверхню і неоднаково освітлюють. Вони падають під різним кутом на північну і південну півкулі. В північній півкулі наступає літо, а в південній – зима.

Землі рухається не тільки навколо своєї осі, але й навколо Сонця.
Минають місяці – червень, липень, серпень наступає 23 вересня. В цей час в північній півкулі встановлюється – весна. Земля продовжує свій шлях по орбіті.
22 грудня – день зимового сонцестояння. У північній півкулі – це найкоротший день, тут починається астрономічна зима, тривалість дня 7 годин, а ночі 17.

Землі продовжує рухатись навколо Сонця. 21 березня знову умовна лінія яка проходить через полючи відокремлює освітлену частину від неосвітленої. День = ночі. Це день весняного рівнодення. В північній півкулі починається астрономічна весна, а в південній – осінь.
Нахил земної осі до площини орбіти визначає тривалість дня і ночі.

Тривалість дня залежить від широти місця. У північній півкулі на північ від північного полярного кола до полюса тривалість полярного дня збільшується до 6 місяців.
На південь від полярного кола в напрямі до екватора тривалість дня зменшується. А на екваторі вона становить протягом усього року 12 годин. Взимку спостерігається зовсім інше.

Завдяки руху Землі навколо сонця і незмінному нахилу земної осі до площини орбіти відбувається зміна пір року і зміна тривалості дня і ночі. Тільки на екваторі протягом усього року день = ночі. 21 березня і 23 вересня Сонце знаходиться в зеніті над екватором. Сонячне проміння прямовисно падає опівдні над екватором, а на півночі кут падіння його зменшується.

Тіньова лінія проходить через полюси, тому на всіх широтах день = ночі.
12 червня опівдні сонце знаходиться в зеніті на паралелі 23о27 мін пн.ш. Цю паралель називають північним тропіком. Над поверхнею на північ від 66о33 мін.пн.ш. 22 червня сонце не заходить за горизонт, день становить 24 год.

Цю паралель називають північним полярним колом. Поверхня на південь від 66о33 мін.пд.ш. зовсім не освітлюється сонцем, там полярна ніч. Цю паралель називають південним полярним колом. 22 грудня сонце опівдні знаходиться в зеніті на паралелі 23о27 мін пд.ш., яку називають південним тропіком.

Сонце буває в зеніті двічі на рік над екватором по одному разу на рік над південним і північним тропіками.

Безкоштовно скачати реферат "Добовий рух Землі навколо своєї осі" в повному обсязі