Реферат: Реальний і фіктивний капітал

Позичковий капітал – це грошовий капітал, який надається його власником у користування інших підприємств з метою одержання прибутку у вигляді позичкового процента. Як особлива форма грошового капіталу, він без будь-якого опосередковую чого руху зростається з грішми. Отже, він функціонує одночасно і як гроші, і як капітал.

Перетворення грошей у позичковий капітал означає, що гроші починають виступати як особливий товар, який здатний приносити прибуток. Джерелом є амортизаційні відрахування, частина оборотного капіталу, заощадження населення. Позичковий капітал виступає у двох формах – як капітал-власність і як капітал-функція.

Грошові засоби населення акумулюють банки і строкові товариства. Капітал, що приносить процент – це капітал-власність (істинний капітал). Власник грошового капіталу не вкладає ці гроші у дію, а надає їх у позику функціонуючому підприємству. Він відчужує гроші-товар на відновлений строк, на закупівлю якого власник отримує свої гроші з процентом.

Капітал-функція – це позичений капітал, що використовується у виробництві, торгівлі, будівництві і приносить прибуток у формі підприємницького доходу. Ціною позиченого капіталу є процент. Функціональний капіталіст застосовує позичений капітал в діло і отримує середній прибуток – нехай 16 %.

З них він заплатить власнику грошей де позичковий процент (нехай 8 %), а інші 8 % утворюють підприємницький дохід. Виходить, що капітал-власність реалізується в проценті, а капітал-функція – в підприємницькому доході.

Отже, через те, що в зрілому капіталістичному суспільстві в кожному індивідуальному капіталі постійно переплітаються власні і позичені капітали, весь суспільний капітал розглядається як капітал-власність і капітал-функція.

Основою економічною системою капіталізму є приватна капіталістична власність на засоби виробництва. Приватна трудова власність за своєю природою не є капіталістичною, вона набуває капіталістичного характеру лише тоді, коли застосовується для збагачення власника, привласнення неоплаченої праці найманий працівників.

Постійне привласнення частини праці найманих робітників без еквівалента називається експлуатація.

Для виникнення економічної системи капіталізму необхідні суттєві три умови:
а) приватна власність на засоби виробництва;
б) наявність найманої праці;
в) система експлуатації.
Але для цього потрібно, щоб зустрілись і вступили в контакт два протилежних власники:
а) власник грошей та засобів виробництва;
б) власник робочої сили, вільний особисто, але позбавлений будь-яких засобів виробництва та засобів існування.
Тому, щоб жити він мусить продавати свою здатність до праці, тобто робочу силу.

Ці два протилежні власники не є наперед історично заданими, вони з’являються в результаті диференціації товаровиробників, їх майнового розшарування – це наслідок дії законів ринку, насамперед закону вартості, а прискорюється в процесі первісного нагромадження капіталу:
а) відокремлення безпосередніх виробників від засобів виробництва і перетворення їх у найманих робітників;
б) перетворення експропрійованих засобів виробництва у первісний капітал.
“Первісним” цей процес називається тому, що він утворює передісторію капіталу ( Європа – 15 -18 ст.).
В Україні повторно первісне нагромадження капіталу проходить тепер внаслідок процесу роздержавлення та приватизації власності.
Історичними передумовами виникнення капіталу були:
а) товарне виробництво;
б) товарно-грошовий обіг.

В процесі простого товарного обігу дрібні товаровиробники продають свої товари за гроші для того, щоб купити інші товари ( Т – Г – Т ). В даному випадку гроші виступають посередником і не є капіталом, вони виконують
свою функцію засобу обігу.

З певним часом просте товарне виробництво набуває підприємницького характеру. За цих умов товаровиробник починає продавати свої товари не за ради того, щоб купити інші товари за гроші, а з метою пустити гроші знову в обіг.

Список використаної літератури:

1. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. –К., 1997.
2. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 1998.
3. Гальперин В.М. и др. Макроэкономика. – СПб, 1997.
4. Дадаян В.С. Макроэкономика для всех. – Дубно, 1996.
5. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроекономіка. - К.: Основи, 1996.
6. Костюк В.Н. Макроэкономика. – М., 1998.
7. Макроекономіка / За ред. А.Г. Савченка. - К.,1995,1999.
8. Макроэкономика / Под ред. Е.Б. Яковлевой. – СПб, 1997. Безкоштовно скачати реферат "Реальний і фіктивний капітал" в повному обсязі