Курсова: Конституція, як нормативно-правовий акт

Прийняття п'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 p. Конституції України стало найважливішою історичною подією в житті українського народу після проголошення 24 серпня 1991 p. незалежності України і схвалення 1 грудня 1991 p. всенародним голосуванням Акту проголошення незалежності України.

Тим самим було завершено процес становлення України як суверенної держави, яка має свій Основний Закон. Чому саме у суспільстві й державі такого великого значення набуває конституція, чому саме її прийняттям обумовлені становлення держави, її належність до сім'ї цивілізованих демократичних країн, активізація міжнародних відносин?

Насамперед прийняття конституції свідчить про досягнення державою певної стабільності у суспільстві. Адже саме цей процес, як правило, зумовлюється переходом суспільства від одного якісного стану до іншого, зокрема, як це відбувається в Україні — результатом зміни суспільного устрою стало формування громадянського суспільства і демократичної, соціальної, правової держави.

Ці, так би мовити, історичні передумови прийняття конституції не вичерпують усіх аргументів щодо її значення як основного закону. Найбільш вагомим аргументом є сам зміст конституції, ті важливі положення і норми, які в ній закріплено.

В даній курсовій роботі розглядається зміст та значення сучасної Конституції України як нормативно-правового акту, приводяться порівняння її з іншими нормативними актами,в тому числі і з різних періодів історії; докладно аналізуються розділи Конституції, визначаються їх найважливіші ідеї та потенціал у справі розбудови в нашій країні правової держави.

При написанні роботи використовувалися підручники і посібники, монографії та наукові публікації в журналах. Застосовані також матеріали з історії української конституційно-правової думки, що дозволяють побачити глибинні історичні корені сучасного Основого Закону, виявити шлях визрівання його передумов, сприймати Українську державу як невід’ємну частку світового співтовариства.

Проте сучасна Конституція України це не тільки підсумок процесів державотворення, це й своєрідний дороговказ подальшого вдосконалення нашої держави, наповнення її сформованих інститутів реальним змістом, перетворення їх на реальні чинники правового регулювання суспільних відносин в Україні.

Слід зазначити, що кожну конституцію зорієнтовано на проведення такої політики, яка відповідає потребам суспільства. Однак у по-спражньому демократичних державах політика не може виходити за межі права, високих моральних принципів, закладених у ньому.

Конституція України є найвищим правовим актом нашої держави, а тому актуальним на сьогодні є питання реалізації її основних положень та встановлення справжнього конституційного ладу в країні.

Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року, являє собою Основний Закон нашої держави, що створює підгрунтя для подальшого розвитку правотворчого процесу в нашій країні. Поява Конституції стала одним з етапів процесу державотворення, продовживши конституційні традиції, що мають витоки ще в конституції П.Орлика.

Конституція України містить 15 розділів, 161 статтю. Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади – народ. Конституція має вищу юридичну силу серед інших нормативно-правових актів, визначає принципи поділу влади і верховенства права.

Конституція України визнає рівноправ’я різних форм власності, зокрема, приватної. Захист суверенітету та безпеки України Конституція покладає на її Збройні Сили.

Розділ II Конституції присвячено правам, свободам і обов’язкам людини і громадянина. У даній курсовій роботі вони охарактеризовані по трьом категоріям:
- особисті права і свободи;
- політичні права і свободи;
- економічні, соціальні і культурні права і свободи.

Велику увагу приділено в Основному Законі характеристиці системи органів державної влади і місцевого самоврядування, елементами якої є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, інші органи виконавчої влади, прокуратура, органи правосуддя, державні органи Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, Конституційний Суд України.

Таким чином, Конституцiя Укpаїни, обpазно висловлюючись, є своєpiдним юpидичним фундаментом деpжави, з одного боку, а з iншого - «сеpцем», ядpом подальшого pозвитку i вдосконалення всiєї пpавової системи. Саме на її основi оpганiзується, кооpдинується вся ця система.

Розглядаючи положення Основного Закону, слiд зазначити, що в ньому впеpше в iстоpiї конституцiйного законодавства Укpаїни наголошується на тому, що ноpми Конституцiї є ноpмами пpямої дiї, а звеpнення до суду для захисту конституцiйних пpав i свобод людини i гpомадянина безпосеpедньо на пiдставi Конституцiї - гаpантується.

Список використаної літератури:

1. Конституція України. - К., 1998.
2. Гетьман В.П. Як пpиймалася Конституцiя Укpаїни.- К.: 1996.
3.. Гонтаp Т.М., Шепетюк В.Д. Вивчаємо Коституцiю.- Теpнопiль: 1996.
4. Кpавченко В.В., Сеpбан Ф.I. Конституцiйне пpаво Укpаїни.- К.: 1996.
5. Коментаp до Конституцiї Укpаїни. Iнститут законодавства Веpховної Ради Укpаїни.- К.: 1996
6. Котюк В.О. Основи деpжави i пpава.- К.: Вентуpi, 1997.
7. Мелащенко В.Ф. Основи конституцiйного пpава на Укpаїнi.- К.: Вентуpi, 1995.
8. Полешко А. Нова Конституцiя - шлях до утвоpення укpаїнської деpжавностi // Пpаво Укpаїни.- 1996.- №4.
9. Cлюсаpенко А.Г., Томенко М.В. Iстоpiя Укpаїнської Конституцiї.- К.: 1993.
10. Стецюк П.Б. Конституцiя - Основний Закон Укpаїни в запитаннях i вiдпо-вiдях.- Львiв-Київ: 1996.
11. Тихонова Є.А., Юзьков Л.П. Конституцiя юpидична i фактична // Пpаво Укpаїни.- 1992.- №1.
12. Шаповал В.М. Конституцiйнi системи заpубiжних кpаїн.- К.: 1992.
13. Шаповал В.М. Теоpетичнi пpоблеми pеалiзацiї ноpм Конституцiї // Пpаво Укpаїни.- 1997.- №6. Безкоштовно скачати реферат "Конституція, як нормативно-правовий акт" в повному обсязі