Реферат: Національна толерантність в Україні

Класифікація населення України за рівнем національної толерантності розрахована на засадах інтегрального індексу національної дистанційованості. До першої групи - толерантність - залучено тих людей, чий ІІНД не перевищує значення 4 бали; друга група - відокремленість - включає осіб зі значенням ІІНД вищим від 4 балів, проте воно не перевищує 5 балів (“Нехай живуть в Україні, та мені не хотілося би вступати з ними у безпосередні контакти”).

Третій рівень толерантності включає в себе тих, чий ІІНД є вищим від 5 балів та не перевищує 6 балів; цей рівень характеризується орієнтацією на ізольованість та інтерпретується як небажання бачити представників більшості національностей у якості громадян України, проте це не означає опору тому, аби вони навідували Україну у якості гостей та туристів. І нарешті, четвертий рівень - ксенофобія - характеризується небажанням взагалі допускати до країни представників більшості національностей.

З даних, наведених у таблиці 3, можна побачити, що питома вага толерантних громадян в Україні за десять років знизилася більш, ніж у три з половиною рази. До того ж варто підкреслити, що до цієї групи входять особи, які складають увесь діапазон толерантності: від 1 до 4 балів.

За умови суворого розуміння категорії “толерантність”, цю групу слід обмежити тими людьми, хто, маючи досить низький показник національної дистанційованості, при цьому не називає жодну з національностей у якості тих, кого він взагалі “не допускав би до України”.

Питома вага таких громадян становить 7,7% (рівень “безумовної толернатності”); а 2,2%, маючи в цілому низький показник ІІНД, все ж таки вказують національності (від 1 до 8), представників яких вони не допускали би до України (рівень “обмеженої толерантності”).

Найчисленнішу групу (практично половину населення - 48%) нині складають громадяни з ізоляціоністськими установками щодо міжнаціональних відносин. Питома вага цієї категорії населення з 1992 року зросла з 33% до 48%.
Особливу тривогу викликає розростання ксенофобічних установок: чисельність групи ксенофобів за десять років зросла більш ніж у чотири рази.

На рівень національної толерантності практично не впливають такі соціально-демографічні фактори, як стать, вік, національність, сімейний стан та гетерогенність сім”ї, рівень доходу та самооцінка матеріального статусу сім”ї, економічний статус підприємства (державне\приватне).

Незначний вплив справляють такі характеристики, як рівень освіти, професійний рід занять, мова спілкування, тип населеного пункту (місто\село). Хоча у цих групах і зафіксовано невеликі відмінності, проте вони не є принциповими, оскільки навіть у найбільш “благополучних” групах інтегральний індекс національної дистанційованості перевищує позначку 5 балів.

Підвищення рівня ізоляціонізму та ксенофобії є феноменом, що охоплює усе населення України. Не впливає на рівень національної дистанційованості також і життєвий досвід, такий як зіткнення з випадками дискримінації на національному грунті або досвід роботи за кордоном.

Аналіз особливостей національної толерантності дозволив виявити певні парадокси національної самосвідомості у цій галузі. Так, наприклад, у відповіді на пряме запитання: ”ЯКИМ Є ВАШЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ НЕ ВАШОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ?” близько чверті населення (24,7%) вказали “Радше позитивне”, 6,5% відзначили відповідь “Радше негативне”, а більшість (68,4%) дали відповідь “Нейтральне”. Яким же змістом сповнена ця самооцінка свого ставлення до людей інших національностей? (Саме такого роду прямі формулювання найчастіше фігурують у соціологічних опитуваннях).

Що ж стоїть, наприклад, за відповіддю - “Позитивне ставлення”? З тих людей, хто оцінив своє ставлення до осіб іншої національності як “Позитивне”, багато хто не допускав би цих осіб іншої національності до України взагалі (або допускали би лише у якості туристів).

Так, азербайджанців не допускали би до України 28% “тих, хто позитивно ставиться до осіб іншої національності”(у якості туристів - 44%); американців -16% (і 50% - відповідно); арабів -38% (46%); афганців - 43% (41%); білорусів - 7% (22%); грузинів -17% (24%); євреїв - 14% (29%); китайців - 21% (55%); кримських татар - 21% (31%); молдаван - 14% (36%); негрів - 25% (52%); німців -12% (45%); поляків - 8% (42%); росіян - 4% (14%); румунів - 14% (49%) ; словаків -10% (47%); турків - 24% (56%); угорців - 11% (52%); українців -1% (5%); українців діаспори - 3% (16%); циган -37% (31%); чехів - 11% (50%); чеченців - 52% (34%). Спробуйте визначити, до людей яких національностей населення України ставиться добре...

Список використаної літератури:

1. Поппер К. Открытое общество и его враги. М.: Культурная инициатива, 1992.- Т 1, 2.
2. Park R.E. The Concept of Social Distance // J. of Applied Sociology. -1924. Vol.8.- P.339-344.
3. Bogardus E.S/ Measuring Social Distance.// J. of Applied Sociology. - 1925.- Vol.9.-P. 299-308.
4. Bogardus E.S. Social Distance // Yellow Springs, OH: Antioch, 1959.
5. Bogardus’s Social Distance Scale Handbook of Research Desigh and Social Measurement.//Ed. Miller D.C. -1991/-P. 378-382.
6. Панина Н.В. Как мы относимся к другим национальностям?//Украинский обозреватель, № 1, 1992
7. Golovakha E. , Panina N. Inter-Ethnic relations and Ethnic Tolerance in Ukraine.// “Jews and Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe”, Jerusalem. - 1991.- V.14. P. 27 - 30.
8. Головаха Е.И., Панина Н.В., Чурилов Н.Н. Киев 1990 - 1991: Социологические репортажи.- Киев: Наукова думка, 1992. - 129 с.
9. Панина Н.В. Проблемы национальной толерантности в Украине// Украинский вестник агентства “Postfactum”. - 1993.- №4.- С.13-16.
10. Golovakha E., Panina N. The Development of a Democratic Political Identity in Contemporary Ukranian Political Culture./ R.Farnen (Ed.) Nationalizm, Ethnicity, and Identity. Cross-national and Comparative Perspectives. - New Brunswick, NJ: Transaction Publ., 1994.- P.403-425.
11. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие. История, теория и современная практика. - Киев:”Абрис”, 1994. - 168 с.
12. Panina N. Interethnic Relations and Conflict In Ukraine.// K.Zetberg, S. De Spigeleige (Eds.) Post-Soviet Puzzles. Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft, 1995.- Vol.4.- 2 a.л. Panina N., Golovakha E. Tendencies in the Development of Ukranian Society (1994 - 1998). Sociological Indicators ( Tables, Illustrations and Commentaries). - Kyiv, Institute of Sociology, 1999.- 163 p. Безкоштовно скачати реферат "Національна толерантність в Україні" в повному обсязі