Реферат: Ґендер і ЗМІ

Наявні в суспільстві проблеми ґендерної нерівності мають своє масмедійне відображення.

Часто саме засоби масової інформації, що відіграють визначальну роль у формуванні суспільної думки стосовно важливих суспільних проблем, формують і закріплюють у масовій свідомості визначені норми ґендерної поведінки, продукують ґендерностереотипні образи жінок та чоловіків, які постають на сторінках друкованих видань, у теле- та радіопросторі. Образи жінок, створювані й трансльовані ЗМІ, часто сповнені ґендерних упереджень та є сексистськими.

Ця ситуація стала полем дослідження для багатьох фахівців у галузі ґендеру. Збігаючись із розвитком ґендерних досліджень у країні, залученням до поля наукового вивчення ґендерних відносин у суспільстві – теми, що була табуйованою для радянської наукової думки, з одного боку, та явних трансформацій медійного поля, набуття засобами масової інформації нових, порівняно з попереднім радянським періодом, функцій, видозміною самих способів функціонування медій - з іншого, ґендерні питання в масмедіях почали усвідомлюватись як перетин низки метатеоретичних підходів, як у галузі ґендеру, так і комунікативістики.

Фіксуючи стан вивчення ґендерних проблем у масмедіях, дослідження в цій галузі зосереджувались передусім на вивченні змісту масмедійної продукції з позиції ґендеру. У поле наукового осмислення та відповідного аналізу потрапили: проблеми репрезентації чоловіків і жінок масмедійними засобами, зміна образів жінок та чоловіків, що їх подають ЗМІ, проблеми ґендерних стереотипів у них, типологізація гендерно-стереотипних зображень людей залежно від їхньої статі.

Значну частину таких робіт присвячено ретроспективним оглядам ґендеру в масмедіях (оскільки ця тематика в радянські часи практично не входила до наукового вивчення).

Окремою темою дослідницького зацікавлення в цій царині стали ті перетворення, яких зазнали образи жінок та чоловіків у ЗМІ.
Радянський лад, із його соціальним замовленням на активні ролі жінок у публічній сфері (передусім на ринку праці) та егалітарною ідеологією, відповідно визначав способи висвітлення жінок засобами масової інформації.

Цьому сприяла й специфіка принципів функціонування масмедій за радянської доби; із притаманною їм суворою системою контролю над комунікативними інститутами та такою ж жорсткою ідеологічною визначеністю – джерела інформації мали слугувати інтересам держави, а не суспільства чи мас. А участь у суспільному виробництві, за теоретичними положеннями марксизму, була вирішальною умовою, що мала визначати соціальний статус жінки.

Сучасні трансформації вітчизняних комунікативних інститутів характеризуються їх повільним поворотом до так званої лібертаріанської моделі (В. Шрамм, Ф. Сіберт і Т. Пітерсон) з приватною власністю на інформаційні засоби в умовах вільної конкуренції ідей.

Лібертаріанські ідеї декларують право всіх людей на знання як природне, ґрунтуючись на принципах свободи інформації - як свободи її вільного поширення, так і свободи отримувати необхідну інформацію.

Оскільки ж ці моделі, як відзначають фахівці, є нормативними, вони не завжди й не в усі му відповідають реаліям, що ми й спостерігаємо.

Список використаної літератури:

1. Бодрийяр Ж. Реквием по масс-медиа // Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. М.: Институт экспериментальной социологии. – СПб.: Алетейя, 1999.
2. Кретов Б. Е. Средства массовой коммуникации – элемент полити-ческой системы общества // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 1.
3. Крото Д., Хойнс У. Медиа и идеология // Контексты современности ІІ. Хрестоматия. Изд 2-е. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 2001.
4. Ленуар Р. Социальная власть публичного выступления // Поэтика и политика. Альманах Российско-францызского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. М.: Институт экспериментальной социологии. – СПб.: Алетейя, 1999.
5. Маклюэн М. Понимание Медиа: внешние расширения человека. – Москва – Жуковский: "Канон-Пресс-Ц", Кучково Поле, 2003.
6. Маккуэйл Д. Теория массовой коммуникации // Контексты современности ІІ. Хрестоматия. Изд 2-е. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 2001.
7. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. – М., 1996.
8. Полуэхтова И.А. Телевидение и общество: теоретические подходы и социальные модели. – 2001.
9. Пэнто Л. Философская журналистика. // S/Л'97. Социо-Логос постмодернизма. Альманах Российско-французского центра социологических исследований ИС РАН. – М.: Институт экспериментальной социологии, 1996.
10. Тарасов К. Проблема влияния СМИ // Киномеханик. - 1999. - №7-10. Безкоштовно скачати реферат "Ґендер і ЗМІ" в повному обсязі