Реферат: "Агресія" і "насильство"

Встановлено, що серед осіб, які вчинили тяжкі злочини, переважають люди або з надзвичайно „слабкими”, або з надзвичайно „сильними” бар’єрами, що стримують агресію. Перших прийнято називати „абсолютно нестриманими агресорами” або „насильниками”.

Вони вважають агресію цілком прийнятною і легко застосовують її як засіб досягнення своїх цілей. Характерно, що абсолютно нестримані агресори зовсім не відчувають провини за свою поведінку, позитивно ставляться до агресії і демонструють високий рівень імпульсивності. І, навпаки, злочинцями іноді стають так звані надмірно стримані агресори – „пасивні, м’які за характером люди. Вони зовсім не імпульсивні і їх важко спровокувати.

Вони здаються дуже терплячими, здатними страждати протягом тривалого часу і вміють себе стримувати”. Надмірно стримані агресори демонструють те, що Е. Фромм називав доброякісною агресією, тобто такою, що є реакцією на загрозу вітальним інтересам.

Це люди, які „зірвалися” під пресом непомірно тяжких зовнішніх обставин. Отже, правопорушники (насильники), як і всі інші люди, досить чітко поділяються на дві групи, поведінку яких можна умовно назвати „людською” і „не-людською”.

Агресія органічно пов’язана з насильством і є його природним підгрунтям, як для людського суспільства – соціальної матерії підгрунтям є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом.

Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

П. Сорокін зазначав: „Соціальне явище є соціальний зв’язок, що має психічну природу і реалізується у свідомості індивідів, виступаючи водночас за змістом і тривалістю за його межі”.

І ще: „Під психічною взаємодією ми розуміємо такий процес, „матерією” якого слугують відчуття, сприйняття, уявлення і поняття, страждання і насолода та вольові акти в точному значенні цих термінів, яке зобов’язує завжди вважати ці елементи усвідомленими; …неусвідомлене будь-яке відчуття або уявлення не є відчуття і уявлення, неусвідомлена воля – не є воля, неусвідомлені страждання і насолода – не є страждання і насолода”.

Й насамкінець: „Всі „неусвідомлені переживання”, зокрема „фізіологічні акти” і простіші емоції, а так само рефлекси, інстинкти, автоматичні акти не можуть слуговувати „матерією” психічної взаємодії. Це – матерія, якщо завгодно, біологічних процесів (фізіології і психофізіології), а не психічних”.

Насильство як вид агресії, що відбувається тільки в суспільстві, є продуктом спотвореної, хворої свідомості людини, сумою негармонійно усвідомлених станів – хибно організованої психосоціальної енергії. Носієм психосоціальної енергії може бути тільки людина, бо тільки вона здатна до „дієвого контролю над неусвідомленими мотивами через усвідомлені цілі діяльності, в досягнення яких вона включається”.

1. Агресія – це вид деструкції на рівні біологічної матерії (енергії), яку характеризують доцільність та обмеженість, обумовлені процесом еволюційного розвитку біологічних організмів.
2. Насильство – це вид деструкції на рівні соціальної матерії (енергії), обумовлений психічною природою соціальної взаємодії, соціальна дія (явище), яке пов’язане і є наслідком тільки певних (спотворених) станів людської свідомості.
3. Насильство є видом агресії особливої якості порівняно з агресією в природі і трапляється тільки в людському суспільстві. Насильство – окремий випадок по відношенню до ширшого поняття „агресія”, бо має підставою тільки усвідомлені спотворені психічні стани людини. Поняття „агресія” ширше за поняття „насильство”, воно включає в себе поняття „насильство”.

Список використаної літератури:

1. Агрессия. Военный энциклопедический словарь. – Редкол.: А. П. Горкин, В. А. Золотарев и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, „РИПОЛ КЛАССИК”, 2002. – 1664 с.
2. Агрессия. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост.: Ю. И Аверьянов. – М.: Моск. коммерч. ун-та. – 1993. – 431 с.
3. Берон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1998. – 336 с.
4. Вазюлин В. А. Логика истории. Вопросы теории и методологии. – М.: Изд-во МГУ. 1988. – 328 с.
5. Гегель Г. Конституция Германии. Политические произведения / Под ред. Б. М. Кедрова. – М.: Изд-во Наука, 1978. – 437 с.
6. Гегель Г. Философия религии. В 2 т., Т. 2. Общ. ред. А. В. Гулыги. Пер. с нем. П. П. Гайденко. – М.: Мысль, 1977. – 573 с.
7. Ильин В. В. Политическая антропология / Под редакцией В. В. Ильина. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 254 с.
8. Краус В. Нігілізм сьогодні, або Терплячість світової історії / Перекл. з німецької М. Павлюка; – К.: Основи, 1994. – 124 с.
9. Кузнецов В. Понять науку в контексте культуры. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. / Кун Т.; Сост. В. Ю. Кузнецов. – М.: ООО „Издательство АСТ”, 2001. – 608 с.
10. Лоренц К. Агрессия (так называемое „зло”) / Пер. с нем. Г. Швейника. – СПб.: Амфора, 2001. – 349 с.
11. Мышление: процесс, деятельность, общение. – Отв. ред. А. В. Брушлинский. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
12. Насилие военное. Военный энциклопедический словарь. – Редкол.: А. П. Горкин, В. А. Золотарев и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, „РИПОЛ КЛАССИК”, 2002. – 1664 с.
13. Ольшанский Д. В. Психология терроризма. СПб.: Питер, 2002. – 288 с.
14. Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 4.: Міжнародна політика / Б. Кухта, Г. Ткаченко, Л. Старицька та ін. – Львів: Кальварія, 1999. – 436 с.
15. Парсонс Т. Роль идей в социальном действии. Парсонс Т. О социальных системах / Под ред. В. Ф. Чесноковой и С. А. Белановского. – М.: Академический Проект, 2002. – 832 с.
16. Сорокин П. А. Общая социология / Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.
17. Террор. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост.: Ю. И. Аверьянов. – М.: Изд-во Моск. коммерч. ун-та. – 1993. – 431 с.
18. Шаблінський І. І. До поняття про „силу” і „силову картину світу” // Стратегічна панорама. – 2002. - №2. – С. 194.
19. Шаронов В. В. Основы социальной антропологии / СПб.: Изд-во Лань, 1997. – 192 с.
20. Шестаков В. Террор – мировая война. – М: ОЛМА – ПРЕСС Образование, 2003. – 320 с.
21. Элиас Норберт. О процессе цивилизации. Социогенетические и психологические исследования. Т. 1. Изменения в поведении высшего слоя мирян в странах Запада. – М.: СПб.: Университетская книга, 2001. – 332 с. Безкоштовно скачати реферат ""Агресія" і "насильство"" в повному обсязі