Реферат: Зміна парадигм в реанімації

Сучасна медицина це наука, що швидко змінюється. На наших очах відбуваються дивні відкриття. Ми вже стали свідками зміни «метаболічного батога» для серцевої недостатності (дігоксин, тіотриазолін) на терапію «розвантаження серця» (діуретики, іАПФ, блокатори); від НПЗЗ при ревматоїдному артриті до Модифікуючих Хворобу Протиревматичних Ліків (метотрексат) і далі до біологічних препаратів (Хуміра); від ессенціальних фосфоліпідів до мінімальної інтервенції з модифікацією стилю життя при алкогольних гепатитах. Навіть цей незначний перелік «переворотів пірамід цінностей» вимагає готовності прийняти нове та відмови від догм.

Реаніматологію можна віднести до тих спеціальностей, для яких проведення контрольованих досліджень надважке завдання, адже в процесі оживлення присутні багато незалежних чинників.

Але дебати, які проводили 356 експертів в реаніматології з 29 країн протягом 36 місяців (з 2005 року) призвели до зміни стандартів та покращенню якості реанімації. В цій роботі спробуємо розглянути останні зміни в стандартах, та порівняємо їх з документами, що діють в Україні.

Згідно основної зміни в стандартах Американської Асоціації Серця (ААС) від 20 жовтня 2010 — закритий масаж серця (ЗМС) має бути першим кроком при зупинці кровообігу. Тобто ААС тепер рекомендує, щоб алгоритм A-B-C («Airway-Breathing-Compressions», що означає «Повітряні шляхи-Дихання-Компресія») в серцево-легеневій реанімації (СЛР) змінити на C-A-B (Compressions-Airway-Breathing). Це головне в оновленні стандартів 2005 року.

Вважається, що кисень залишається в легенях та кров’яному руслі ще протягом декількох хвилин, тому початок СЛР із ЗМС якнайшвидше полегшить доставку кисню до мозку та серця.

Попередні рекомендації вимагали перевірити прохідність дихальних шляхів перед ЗМС, але це спричиняло до суттєвої затримки (до 30 секунд). Крім того, предиктором виживання є коронарний перфузійний тиск (КПТ), який в нормі дорівнює приблизно 70 мм.Hg.

Штучна вентиляція легень знижує КПТ майже до 0 мм.Hg. І навпаки, натиснення при ЗМС з глибиною в 5 см забезпечують мінімально-достатній (більше 15 мм.Hg КПТ) та 98% ефективність подальшої дефібриляції.

ЗМС може продовжуватись так довго, як це можливо навіть без ШВЛ, якщо реаніматор не бажає, або не може робити вентиляцію.

Людина, яка проводить СЛР, має уникати утримання грудної клітки в стисненому положенні, щоб грудна клітка могла розправлятись до початкового положення. Нові стандарти також рекомендують збільшення частоти натиснень при ЗМС до «не менше 100 за хвилину» замість попередніх «приблизно 100 за хвилину».

Кожні 2 хв (5 циклів СЛР) реаніматологи мають мінятись. На жаль, дотримання навіть полегшених, нових стандартів СЛР, можливо лиш в першу хвилину СЛР з-за втоми реаніматора. Тому в рекомендаціях дозволяється використання автоматичного пристрою для проведення ЗМС.

Рекомендовано проводити СЛР в ритмі: 30 натиснень, потім 2 вдихи (по 3 секунди). Реаніматору рекомендовано уникати зупинок в ЗМС та уникати надлишкової вентиляції.

Список використаної літератури:

1. Emma Hitt, PhD 2010 AHA Guidelines: The ABCs of CPR Rearranged to "CAB"on http://medscape.com
2. Resuscitation skills - part five - Precordial thump.18 July, 2006 VOL: 102, ISSUE: 29, PAGE NO: 28
3. AHA guidelines for CPR & emergency cardiovascular care. Vol.122, Nov.2, 2010
4. Додаток до наказу МОЗ №437 від 31-08-2004. Протокол надання медичної допомоги «Клінічна смерть».
5. Стандарти надання медичної допомоги в медицині невідкладних станів Розроблено Київською міською станцією швидкої медичної допомоги та медицини катастроф 2004 рік
6. наказу МОЗ №24 від 17-01-2005 Протокол надання медичної допомоги: Асистолія
7. В. МАЙОРОВ «Записки врача Скорой помощи» 2010.
8. Тести Elex на www.moz.org.ua Безкоштовно скачати реферат "Зміна парадигм в реанімації" в повному обсязі