Курсова: Державний лад, політичний режим і правова система України на сучасному етапі (1991 – 2005 рр.)

Для стабілізації політичної ситуації в країні та виходу з кризового ста-новища у взаємодії гілок влади слід усвідомити, що впровадження конституційної реформи є не разовий акт, а складний та поступовий процес, що повинен супроводжуватися застосуванням правового, адміністративно - управлінського, муніципально-самоврядного, матеріально - фінансового, інформаційно-комунікативного, громадянського та морального аспектів та мати на меті створення ефективної та відповідальної перед суспільством влади.

Слід усвідомлювати, що проведення комплексних реформ неможливе без розробки чіткої стратегії розвитку державного управління, яка має складатися з трьох видів: стратегії розвитку державного управління як галузі наукового дослідження, стратегії розвитку практики державного управління та стратегії розвитку державного управління як галузі освіти.

Неможливо приймати необдумані, поверхові рішення як щодо модернізації державного управління в цілому, так і з реформування професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Реформування цієї системи актуальне, але воно має базуватися не тільки на фіксації управлінської моди, бажанні тих чи інших політичних сил підпорядкувати реформи «своїм інтересам», але й на комплексному обліку змісту й перспектив зміни системи державного управління.

Сьогодення вимагає враховувати потреби реалізації історичних тенденцій розвитку українського суспільства. Творче переосмислення взаємодії гілок влади у минулому дозволяє винести уроки стосовно поновлення в сучасному українському суспільстві того, що виправдало себе в історичному досвіді українського народу.

Наразі,перед країною стоїть проблема вибору, що полягає в тому, щоб знайти найефективніші варіанти та моделі трансформації, в результаті якої Україна матиме справжні історичні досягнення, а не ситуативну користь для політичних сил та деяких політиків.

Конституція в будь-якій державі створюється «з погляду вічності», в Україні ж процес створення Основного Закону стає вічним. Але слід замислитися над тим, що перш ніж знову переписувати Конституцію, потрібно відстежити реальні результати нинішнього реформування.

А це можливо побачити тільки через певний проміжок часу. В протилежному випадку, українське суспільство буде втягнуто в перманентний конституційний процес, який взагалі не матиме шансу на завершення.

Насамкінець слід зазначити, що вдосконалення законів відбувається постійно і вони не повинні прийматись доти, поки не будуть врегульовані з боку чинного законодавства.

Конституція полягає не тільки в розподілі повноважень гілок влади, а в наданні громадянину чіткого переліку прав та обов’язків, так само визначенні прав і обов’язків держави по відношенню до громадянина.

Список використаної літератури:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Просвіта, 1996. - 80 с.
2. Закон України про внесення змін до Конституції України
3. Закон України про Кабінет Міністрів України
4. Про проголошення Всеукраїнського референдуму за народної ініціативою: Указ Президента України від 15 січ. 2000 р. № 65/2000
5. Історія України. Короткий огляд, Дрогобич, 1992 р. Безкоштовно скачати реферат "Державний лад, політичний режим і правова система України на сучасному етапі (1991 – 2005 рр.)" в повному обсязі