Курсова: Транснаціональні банки
Ефективна банківська система є найважливішим елементом відтворювальної структури економіки, адже організовує рух та перерозподіл ресурсів суспільства.
В умовах інтеграції України в Європейську та світову економіку ефективність банківської системи країни визначає ступінь мобілізації тимчасово вільних коштів суб’єктів підприємництва та населення з метою перетворення їх у реальний капітал.
Саме банки здійснюють різноманітні депозитні, кредитні та інвестиційні операції для забезпечення потреб економіки в необхідних ресурсах та мають своєчасно та гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на ринку фінансових послуг.
Сучасна банківська система розвивається динамічно та поступово інтегрується в світовий банківський простір, адаптуючи вимоги Базельського комітету (його основне завдання полягає у впровадженні високих та єдиних стандартів в сфері банківського регулювання та нагляду.
З цією метою, Комітет випускає директиви та рекомендації для органів нагляду держав-членів. Зазначені рекомендації не є обов'язковими до виконання, проте, в більшості випадків знаходять своє відображення в національному законодавстві держав-членів, оскільки їх опрацьовується у співробітництві із банками та органами нагляду з усього світу.
В ЄС вони також використовуються для взаємної інтеграції держав-членів Союзу). Цей процес постійно потребує ефективного механізму управління банківською діяльністю та дієвої системи регулювання і контролю банківських операцій.
Саме тому є необхідність вивчення основ банківської справи, особливостей надання банківських послуг, врахування міжнародного досвіду та перспектив розвитку банківської системи.
В ситуації загострення конкуренції між банками та стрімкого розвитку інформаційних банківських технологій , управління банківською діяльністю потребує кваліфікованого персоналу . Тому є необхідність у постійному вивчені та досліджені нових способів та підходів до здійснення банківських операцій.
Оскільки на світовому фінансовому ринку гроші та інші фінансові інструменти постійно знаходяться у русі, переміщуючись від однієї приватної особи до іншої, від однієї держави до іншої, то виникає необхідність в існуванні найрізноманітніших міжнародних фінансових посередників.
І головними учасниками світового фінансового ринку є транснаціональні банки, великі компанії, небанківські фінансові структури, центральні банки і державні органи, міжнародні фінансові організації.
Формують фінансовий ринок і впливають на ціни фінансових інструментів міжнародні банки, які діють як на боці попиту, так і на боці пропозиції. Виникає не просто обмін однієї валюти на іншу, а торгівля грошима в міжнародному масштабі, пов’язана з відмовою власників коштів від їх поточного споживання і з певним ризиком.
Отже, транснаціональний банк – це великий універсальний банк, що виконує посередницьку роль у обігу позичкового капіталу, має мережу закордонних підприємств, здійснює за підтримки держави контроль за валютними і кредитними операціями.
Транснаціональні банки являють собою різновид транснаціональних корпорацій, що діють у банківській сфері. ТНБ поширили свої філії по усьому світі, проводять небачені раніше по масштабах операції понад національними границями, ставлять під свій контроль валютний і фінансовий зв'язок між державами й економічні процеси усередині окремих країн.
Транснаціональні банки мобілізують величезні кошти в різних валютах, надають кредити на будь-який термін, здійснюють на міжнародному рівні операції з цінними паперами, застосовують самі різноманітні форми фінансування виробництва і зовнішньої торгівлі, розвивають небачені раніше по масштабах довірчі операції.
Промислові монополії одержують від ТНБ комерційну інформацію, рекомендації і консультації з приводу організації виробництва, структури керування, огляди про перспективи розвитку ринків тих чи інших товарів.
Головний принцип і ціль діяльності транснаціональних банків - мобілізувати будь-які кошти там, де це найбільш зручно і дешево, і перекидати їх туди, де їхнє використання обіцяє найбільшу вигоду. Не дивно, що значна частина депозитів найбільших банків, наприклад, у США представлена капіталами неамериканського походження.
Також, наприклад, у Японії 11 американських транснаціональних банків зосередили у своїх філіях більш 2/3 усіх депозитів іноземних банків.
Основний вид діяльності ТНБ - кредитні операції. Зараз найбільші банківські об'єднання надають до 40% всіх іноземних кредитів промисловим компаніям у світі. Число позичальників банку з посиленням міжнародного характеру їхньої діяльності росте в не меншому ступені, чим число вкладників.
Серед позичальників і транснаціональні корпорації, і національні фірми, і інші банки, і уряди багатьох країн. Є серед них і приватні особи.
Це в більшості випадків - найбільші промисловці і банкіри, яким без ризику можна надавати позички і кредити. Наприклад, головними одержувачами кредитів банків США є міжнародні промислові компанії. Ще одна група позичальників ТНБ - іноземні банки.
Транснаціональні банки реалізують таку можливість для ринкової економіки, як вільний перелив капіталу між галузями різних країн.
Випливаючи із загальної економічної ситуації в різних країнах, банки кредитують найбільш перспективні галузі економіки.
По-перше, у процесі формування кредитного портфеля транснаціональний банк може виділити як пріоритетний напрямок діяльності споживче кредитування, кредитування реального чи сектора позички кредитно-фінансовим установам.
По-друге, ТНБ проводить різну кредитну політику вже в рамках кредитування промислових підприємств: кредити промисловим підприємствам з рівномірним кругообігом капіталу, кредитування промислових підприємств із сезонним характером виробництва, позички сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам.
Список використаної літератури:
1. Батрименко, В.В. Транснаціоналізація банківського сектора нових ринкових економік як чинник посткризового розвитку/ В. В. Батрименко // Інвестиції : практика та досвід. – 2011. – №16.
2. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. –К.: Т-во «Знання», КОО, 1999.- 305 с.
3. Бутук, О.І. Валютно-фінансові відносини. / О. І. Бутук. – К. : Знання, 2006. – 349с.
4. Вовчак, О.Д. Банківська справа/ О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин. – Львів : Новий Світ-2000, 2008. – 560с.
5. Івасів Ігор, Роман Корнилюк «Вплив іноземних банків на банківську систему України»/ І. Івасів// Вісник Національного Банку України. - 2011. - №10. – С 34-41
6. Кириченко, М.М. Процеси транснаціоналізації банківської діяльності та перспективи іхнього розвитку в Україні / М. М. Кириченко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №1. – С. 132-139.
7. Клюско, Л.А. Транснаціональні банки: позитивний вплив і негативні наслідки для національних банківських систем / Л. А. Клюско // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №8. – С. 257-264.
8. Коваленко В. В., О. Г. Коренєва, К. Ф. Черкашина, О. В. Крухмаль. Банківська система – Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2010. – 187с.
9. Корнилюк, І. Б. Івасів, О. М. Диба. Іноземні банки в Україні: вплив та регулювання: — К.: КНЕУ, 2012. — 234 с.
10. Коцовська, Р.Р. Банківські операції. / Р. Р. Коцовська, О. П. Павлишин, Л. М. Хміль. – К. : Знання, 2010. – 390с.
11. Кривенко К. Т., В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.. Політична економія 2001
12. Маковей, М.О. Процеси злиття і поглинання банків ЄС в контексті підвищення їх конкурентоспроможності / М. О. Маковей // Вісник Хмельницького національного університету. Економічнні науки. – 2009. – №6,Т.2 С 128-132.
13. Михайловська, І.М. Банківські операції: кредитно-модульний курс: – Львів : Магнолія 2011. – 646с.
14. Мозговий О.М, Оболенська Т.Є, Т. В. Мусієць: Міжнародні фінанси. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с.
15. Панченко, Є. Моделі глобалізації банківської діяльності / Є. Панченко, В. Коваль // Ринок цінних паперів України. – 2011. – №5-6.
16. Поляков В.В., Щенин Р. К. Мировая экономика и международный бизнес , М.: КНОПУС 2008г.
17. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку . — К.: КНЕУ, 1999. — 280 с.
18. Рогач, О. Міжнародні інвестиції. Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій:– К. : Либідь, 2005. – 720с.
19. Руденко-Сударєва, Л. Процеси глобалізації та транснаціоналізації : теоретико-методологічний підхід до комплексної оцінки / Л. Руденко-Сударєва, О. Мозговий, Д. Гуртов // Журнал Європейської економіки. – 2010. – №3,Т.9.
20. Рыбалкин В.Е. Международные экономические отношения. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006г.
21. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства . – Тернопіль: «Економічна думка». – 2006. – 390 с.
22. Скоробогата, Л.В. Особливості стратегій входження іноземних банків на ринки країн різних типів розвитку / Л. В. Скоробогата, М. О. Маковей // Вісник Хмельницького національного університету. Економічнні науки. – 2009. – №6,Т.2.
23. Фрасинюк, А.М. Інноваційний розвиток інвестиційного бізнесу ТНБ / А. М. Фрасинюк // Інвестиції : практика та досвід. – 2011. – №13.
24. Хитра, О.В. Синергізм транснаціональної діяльності / О. В. Хитра // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки 2009. – №6,Т.3.
25. Яковлева, А. Транснациональные банки и финансовые институты: сущность и стратегии развития / А. Яковлева // Вопросы экономики. – 2006. – №10.
Безкоштовно скачати реферат "Транснаціональні банки" в повному обсязі
