Реферат: Використання силосу різного складу і якості при відгодівлі бичків

Сучасне тваринництво України переживає складний період.

Відбулися великі зміни в організаційно-правовому статусі виробників сільгосппродукції, в економіці виробництва продуктів сільського господарства, виробництві та споживанні продукції на душу населення.

За останні роки у зв'язку з великим скороченням поголів'я в сільгосппідприємствах основна кількість великої рогатої худоби зосереджена в особистих підсобних господарствах громадян і селянських (фермерських) господарствах.

Тому виробництво м'яса перемістилося у приватний сектор (близько 55%), а частка, що виробляється в сільгосппідприємствах, скоротилася до 45%. Важливе значення для оцінки м'ясної продуктивності великої рогатої худоби мають витрата кормів на 1 кг приросту (оплата корми) і скоростиглість, тобто інтенсивність росту молодняку, що характеризується абсолютною і відносною величинами добового приросту живої маси за певний період часу.

Скоростиглість враховують при визначенні найбільш раціональних строків забою худоби для отримання більшої кількості і кращого за якістю м'яса. Кількісні показники м'ясної продуктивності залежать головним чином від умов вирощування та годівлі.

Годування - один з вирішальних факторів, що впливають на м'ясні якості худоби. Рівень і тип годівлі визначають живу масу, тривалість вирощування і відгодівлі, величину і склад приросту, витрати кормів на 1 кг приросту.

Підвищення економічної ефективності тваринницької галузі значною мірою пов’язано з розвитком кормової бази. Високі темпи розвитку кормовиробництва досягаються не лише шляхом підвищення урожайності кормових культур, а й комплексом заходів з покращення якості, зниження втрат поживних речовин корму в процесі заготівлі, переробки та довготривалого зберігання.

Одним із поширених, доступних та надійних способів збереження зелених кормів є силосування, яке дозволяє зберігати корм з властивостями, близькими до вихідної сировини. Однак, втрати поживних речовин при силосуванні можуть сягати 40 % внаслідок порушення технології закладання силосу та неконтрольованого аеробного бродіння [1-3].Втрати від небажаних біологічних процесів у силосі можна суттєво зменшити шляхом використання консервантів.У багатьох країнах з використанням консервантів закладають від 20 до 90 % силосу [4].

Силос. Його можна готувати з багатьох культур, зокрема з: соняшника, суданської трави, бобово-злакових сумішок однорічних трав, озимого жита, горох зерновий + ячмінь, горох кормовий + овес + редька олійна, тритікале, сорго-суданковий гібрид, гичка буряка, баштанні культури, відходи овочівництва та рільництва в суміші з соняшниковими кошиками та кукурудзяними стеблами.

Для забезпечення конвеєрного надходження силосної маси протягом тривалого періоду необхідно вірно добирати найбільш врожайні культури та сорти, які дозрівають для силосування в різні періоди.

Від виду і якості силосу залежить і інтенсивність відгодівлі бичків. Тому обов’язковою умовою заготівлі необхідної кількості силосу з врахуванням страхових і перехідних фондів є суворе дотримання технологій вирощування силосних культур.

Силосування – найбільш простий та ефективний засіб консервування зелених кормів. При дотримані технології силосування втрати поживних речовин не перевищують 10 – 15%.

Для отримання максимальної кількості поживних речовин кукурудзи кукурудзу потрібно збирати у фазі воскової стиглості зерна, коли питома маса качанів у загальному врожаї сягає 45 –
50%, суміші гороху з вівсом – у фазі воскової стиглості зерна в 1 – 2 нижніх ярусів бобів.

Оптимальною вологістю вважають 65 – 70%. Якщо маса має більш високу вологість до неї варто підмішувати суху подрібнену солому ячменю, вівса, проса. У правильно закладеному силосі температура не повинна перевищувати 32 -37 °С.

При заготівлі силосу потрібно дотримуватися таких основних технологічних вимог:
- сировина має бути доброякісною, чистою, добре силосуватись;
- коренебульбоплоди повинні бути добре очищені від землі;
- рослинні компоненти повинні бути подрібнені на часточки довжиною не більш 2 см, вологість комбісилосу має бути не меншою, ніж 50 – 60 і не більшою, ніж 70 %; добирати компоненти необхідно таким чином, щоб в 1 кг комбісилосу містилось не менше 0,3 кормові одиниці (к.о.), 20 – 30г перетравного протеїну, більше 20 мг каротину і не більше 50 г клітковини (для поросят не більше 30 г).

Так, при використанні 60% качанів кукурудзи. 30% кабаків і 10% зеленої маси люцерни в 1кг корму міститься: 0,31к.о., 21г перетравного протеїну, 22 мг каротину.

Аналіз хімічного складу силосу є дуже важливою складовою при оцінюванні якості силосної маси. Усі аналізи повинні бути доступні у багатьох комерційних лабораторіях з дослідів харчових продуктів. Отже – вологість.

Вимірювання середньої кількості вологи у силосі являється одним з найскладніших, це пов’язано з тим, що вологість являє собою найбільш змінний фактор.

Список використаної літератури:

1. Богданов, Є. А. Вибрані праці / Є. А. Богданов. - М.: Державне видавництво сільськогосподарської літератури, 1949.
2. Большаков В.Консервирование пивной дробины /В. Большаков, И. Никонов, Г. Лаптев //БИОТРОФ микробиология для животноводства.Публикации и обсуждения.
3. Венедиктов, А. І., Вікторов П. І., Калашников А. П., Клейменов Н. І., Груздєв Н. В. Годівля сільськогосподарських тварин.
4. Дидык Т.Б.Использование лактобактерий в приготовлении силосных заквасок (обзор) /Т.Б. Дидык, А.А. Бочаров //Ветеринарна медицина: міжвід.темат.наук.зб.– Харків: ІЕіКВМ УААН, НТМТ, 2002.– Вип. 80.– С. 205-209.
5. Джапарідзе, Т. Г. Україна повинна стати країною розвиненого тваринництва. / / Головний зоотехнік № 9 - 2006. С. 2 Довідник. - М.: росагропромиздат, 1988. - 366с.
6. Кулик М.Ф.Порівняння механізму дії відомих і нових кон-сервантів при заготвлі силосу, сінажу і вологого зернофуражу /М.Ф. Кулик, В.Ф. Петриченко, Ю.В. Обертюх, О.К. Стасюк, А.І. Овсієнко //Корми і кормовиробництво.– 2004.– Вип. 54.– С. 128-136.
7. Лаптев Г.Ю. Консервирование зерносенажа /Лаптев Г.Ю., Солдатова В.В., Трохова Е.Б.//БИОТРОФ микробиология для животно-водства. Публикации и обсуждения.
8. Лебедько, Є. Никифорова Л. Лінії биків і надої. / Є. Лебедько, Л. Нікіфорова / / Молочне скотарство. - 2008. - № 1 - С. 53.
9. Макарцев, Н. Г. Годівля сільськогосподарських тварин .- Калуга: ГУП «Обліздат», 2009. С. 212-223., 307-332
10. Макарцев, Н. Г. Технологічні основи виробництва та переробки продукції тваринництва: Навчальний посібник. / Н. Г. Макарцев, Л. В. Топорова, А. В. Архипов. - М.: Видавництво МГТУ ім. Н. Е. Баумана, 2003. - С. 134-146
11. Мисик, А. Т. Поживність кормів, потреби тварин і нормування годування. / / Зоотехнія. - 2005. - № 3. С.17
12. Родіонов, Г. В. Скотарство / Г. В. Радіонов, Ю. С. Ізілов, С. М. Харитонов, Л. П. Табакова
13. Хазіахметов, Ф. С., Шаріфянов Б. Г., Галямов Р. А. Нормована годівля сільськогосподарських тварин. - СПб.: Видавництво «Лань», 2005. - 272 с.
14. Хохрін, С. М. Корми і годівля тварин: Навчальний посібник. - СПб.: Видавництво «Лань», 2002. С. 205-208., 284-291
13. Ейснер, Ф. Ф. Удосконалення стада на промисловій фермі. / Ф. Ф. Ейснер. - М.: Видавництво «Знання», 2002. - 56 с. Безкоштовно скачати реферат "Використання силосу різного складу і якості при відгодівлі бичків" в повному обсязі