Реферат: Відходи тваринництва та їх утилізація

Біологічна безпека людей і тваринного світу є однією із основних умов існування людства. Проблема утилізації відходів виникла практично із появою людини на Землі.

З прадавніх часів і до появи технологій промислового тваринництва людство не особливо переймалося проблемою знищення відходів тваринного походження, оскільки рештки тварин, що утримувались родиною, були не значними і поїдались домашніми та дикими м’ясоїдними тваринами і птахами, що їх оточували.

Виняток складали лише випадки масової загибелі тварин внаслідок інфекційних захворювань, отруєнь чи природних катаклізмів. В даних випадках, захоронення трупів тварин здійснювали на околицях поселень викопуючи глибокі ями.

На території СРСР метод захоронення трупів тварин в худобомогильниках активно використовувався до 70-х років ХХ століття. І тому, на сьогоднішній день в Україні практично не існує жодного населеного пункту, на території якого не було б, хоча б одного худобомогильника, де б у свій час, не здійснювалось захоронення трупів тварин.

Фактично, землі на яких розташовано такі поховання практично на десятиліття викреслені із розряду придатних до використання.

Проблема утилізації біологічних відходів набула найбільшої актуальності у ХХ сторіччі, коли виробництво тваринницької продукції в промислових масштабах досягло свого піку, а кількість відходів набула загрозливих масштабів.

Так, у разі виникнення інфекційного захворювання масштаби загибелі тварин чи птахів сягають десятків і сотень тисяч голів внаслідок величезної їх концентрації на обмеженій території (ящур, пташиний грип, хвороба Ньюкасла, чума свиней та ін).

Основними продуцентами біологічних відходів є здебільшого підприємства агропромислового комплексу, м`ясопереробної промисловості, житлово-комунального господарства, зоопарки, розплідники, віварії науково-дослідних установ та ін..

Доведено, що у трупах і відходах тваринного походження збудники багатьох захворювань можуть зберігатись тривалий час: наприклад, збудник туберкульозу – 17 міс., пастерельозу – до 4 міс., бешихи свиней – 9 міс. тощо.

У зв`язку з цим питання пошуку ефективних, біологічно-безпечних методів знешкодження відходів тваринного походження постає практично перед усіма країнами світу і являється одним із самих актуальних в області біологічної безпеки.

Список використаної літератури:

1. Актуальные проблемы окружающей среды/ Под ред. Н.Г.Чумаченко. – Киев: Наукова думка, 2009. – 320 с.
2. Біотехнологія: Підручник / В.Г., Герасименко, М.О., Герасименко, М.І. Цвіліховський та ін.; За заг. ред. В.Г.
3. Герасименка. – К: Фірма «ІНКОС», 2006. – 647 с.
4. Вербицький П.І. Пріоритетні напрямки розвитку тваринництва в Україні // Ефективне тваринництво. - 2007. - № 4. - С. 14-17.
5. Гончар М.Т. Экологические проблемы сельскохозяйственного производства. – Львов. – 2006 г.
6. Дубровский B.C., Виестур У.З. Метановое сбраживание сельскохозяйственных отходов.-Рига: Зинатне, 2004/2008 г.
7. Єгоров Н. С., Олескін А. В., Самуїлов В. Д. Біотехнологія: Проблеми і перспективи. М., 2007. Безкоштовно скачати реферат "Відходи тваринництва та їх утилізація" в повному обсязі