Курсова: Творчість Сергія Жадана

Роман С. Жадана «Ворошиловград», що вийшов 2010 року – твір, зовсім не схожий на попередні книжки письменника. Попри те, що фірмовий стиль Жадана пізнається на кожній сторінці, автор цього разу пише значно серйозніше і реалістичніше.

«Воршиловград» – це твір про кризу соціалізації 33-річного Германа. Про рух від абстракцій до конкретики із запахом бензину. Від невідомих супротивників демократії до справжніх ворогів. Від повій, яких видзвонював Болік, до нормального почуття.

«Ворошиловград» - роман про простір, про безкрайні кукурудзяні поля, про покинуті аеродроми, про залізничних гілки, які нікуди не ведуть, про річки і дороги. Вони важливіше навіть за людей, тому що саме вони, простори, організовують, створюють живуть на них.

І фермери, і газівники, і контрабандисти тут тільки остільки оскільки вони цим просторам потрібні, вони тут виросли в тому сенсі, в якому виростають дерева, трави і пагорби. Ось чому знаки людської присутності - ламані механізми, остови машин, зруйновані будівлі і так далі - не виглядають тут чужорідними, навпаки, вони в пейзажі - нарівні з деревами і пагорбами, разом з ними.

Сергій Жадан розбудовує характерні для нього авантюрний, любовно-еротичний, фантастичний сюжетні мотиви, у пошуках художніх форм, адекватних його світовідчуванню и цільовим настановам. Жадан як письменник постмодерністичного ґатунку звертається до різноманітних жанрово-стильових моделей, ігноруючи претензії критики до стилістичної або жанрової невправності, задовольняючись самим фактом авторської самореалізації.

Дві частини, дві половини роману співвідносяться як текст і коментар. Те, що в першій частині дано імпліцитно, у другій - роз'яснюється, розжовується. З одного боку, другої частини могло б і не бути, з іншого - зрозуміло бажання автора проговорити все до кінця.

Тут кілька вставних новел, що демонструють приклади вдалої і невдалої соціалізації (щоб стати своїм, потрібно прийняти смертельний ризик і - товариство як вищу цінність), ілюстративний матеріал (дівчинка кидається в річку рятувати собаку, тоне, собака витягує її на берег, - хто кого врятував важливо те, що тепер немає окремо дівчинки і окремо собаки) тощо.

Окремо кожен епізод прекрасний, разом вони виробляють швидше враження колажу, тому що сюжет, в принципі, вичерпаний вже у першій частині.

“Ворошиловград”, як і всі книжки Сергія Жадана, – це безліч сюжетів, часом розказаних побіжно, мимохідь, але вміщених в один-два абзаци, які в іншого, скупішого чи біднішого на фантазію автора могли б перетворитися на ціле оповідання, повість, роман.

Роман Жадана навряд чи варто сприймати як роман реалістичний, чи соцреалістичний, як говориться у анотації, незважаючи на те, що події зображуються вкрай реалістично і брутально. Поза конкретикою фізичного у ньому постійно присутня ірреальність метафізичного. Брат Юрій у романі Жадана такий же неприсутній і нереальний, як і Ворошиловград, про який доводилося оповідати у школі на уроках німецької мови, вигадуючи життя за картинками, наприклад, картинками міста, якого ніколи не бачив.

Жадан говорить у своєму романі про те, що ми всі живемо у світі вигаданих реальностей та кліше, між тим,- коли справжнім є лише те, що обираєш для себе ти і що є твоєю реальністю. Революційність Жадана насамперед у тому, що він не закликає відмовитися від свого минулого, забути і викреслити його з пам’яті, навіть якщо воно було вигадане й нереальне.

Адже і те минуле життя, і ті туристичні картинки з різних міст, якими люди обмінювалися між собою у радянські часи і які створювали певні стереотипні уявлення про чужі міста і чужі країни, були частиною персонального світу, досвідом, який лишається назавжди у пам’яті.

Роман Сергія Жадана «Ворошиловград» становить частину дискурсу постмодернізму в українській, а відтак і в європейській культурі.
Загалом, увібравши в себе досвід переоцінки цінностей європейської культури, проза Сергія Жадана, як і його поезія, сконцентрувала принципові буттєві та світоглядні проблеми нашої сучасності, у ній чітко простежується поєднання національного та європейського світогляду.

Прозу Сергія Жадана цілком можна назвати новою постмодерною українською прозою, яка активно сприяє долученню набутків сучасної української літератури до шедеврів літератури світової.

Список використаної літератури:

1. Андрухович Ю. Постмодернізм - не напрям, не течія, не мода /Ю.Андрухович // Слово і час. – 1999. – № 3. – С. 66-67.
2. Ареднт Х. Між минулим і майбутнім / Х. Ареднт / Пер. з англ. – К.: Дух і літера, 2002. – 321 с.
3. Баран Є. До розмови про “ранні” дев’яності / Є.Баран // Іменник. Антологія дев’яностих. – К., 1997. – С. 210-224.
4. Белей Лесь. Химерний соцреалізм Сергія Жадана / Лесь Белей
5. Біла А. Від ломки до ломки: лірика Сергія Жадана / А.Біла // Слово і час. – 2002. – № 1. – С. 35-48.
6. Бойченко О. Один за всіх і навпаки / Олександр Бойченко
7. Бондар-Терещенко І. Незворушний "Ворошиловград" Жадана / Бондар-Терещенко Ігор // Українська літературна газета. – № 22(28). – 29.10.2010. – С. 18-20
8. Бушанський В. Місто мертвих / Валентин Бушанський
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.; Ірпінь ВТФ “Перун”, 2007. – 1736 с.
10. Ганжа Л. Ленін у Жадана говорить по-українськи / Л.Ганжа // Дзеркало тижня. – 2006. – № 11. – С. 17.
11. Герасименко Н. Наші підлітки – жертви Стівена Кінга / Н.Герасименко // Слово і час. – 2008. – № 4. – С. 43-48.
12. Гундорова Т. Ворошиловград і порожнеча / Тамара Гундорова
13. Гундорова Т. Постмодерна бездомність / Т.Гундорова // Післячорнобильська бібліотека : український літературний постмодерн. – К., 2005. – С. 165-171.
14. Гундорова Т. Кітч і Література. Травестії / Т.Гундорова. – К.: Факт, 2008. – 284 с.
15. Денисова Т. Феномен постмодернізму: контури й орієнтири / Т.Денисова // Слово і час. – 1995. – № 2. – С. 18-27.
16. Дмитріїв О. Мiй Жадан, або Небо над Харьковом / Олександр Дмитріїв
17. Демська Л. Справжнє обличчя літературного покоління дев'яностих – спроба ідентифікації / Л.Демська // Кур'єр Кривбасу. – 2002. – № 149. – С. 156-162.
18. Десятерик Д. “Не розумію, для чого займаюся справою, від якої тобі важко”: Сергій Жадан про нові книжки, дві українські літератури та ліву ідею / Д. Десятерик // День. – 2005. – 23 лист. – С. 7.
19. Десятерик Д. Истории одного безумия / Д. Десятерик // День. – 2003. – №189. – 22 окт.
20. Дністровий А. “Шістдесятники” – “дев'ятдесятники”: тяглість, розриви, конфронтація? / А.Дністровий // Українська мова та література. – 2005. – № 15 (415). – С. 16-18.
21. Довженко О. Жадан for the masses / О.Довженко // Дзеркало тижня. – 2004. – № 47. – С. 18.
22. Дудін В. Ліва опозиція / Віталій Дудін
23. Егоров Б. О специфике провинциальных вузов Росии / Б. Ф. Егоров. – М.-СПб. : “Высшая школа”, 2000. – 321 с.
24. Жадан С. Ворошиловград. – Харків: Фоліо, 2010. – 441 с.
25. Жадан С. Депеш мод. – Харків: Фоліо, 2004. –253 с.
26. Жадан С. Інтерв’ю “Українській правді” / С. Жадан
27. Жадан С. Immigrantsong. – Критика, число 9-10 (155-156). – С. 35-37
28. Загребельний П. Весела безпритульність / П. Загребельний // Жадан С. Капітал. – Харків, 2007. – С. 226-230.
29. Зборовська Н. Сучасна масова література в Україні як загальнокультурна проблема / Ніла Зборовська // Слово і час. – 2007. – № 6. – С.3-8.
30. Кискін О. М. Урбаністичний хронотоп в постмодерністському романі (“Чапаєв і пустота” В. Пелевіна, “Перверзія” Ю. Андруховича, “Безсмертя” М. Кундери)”: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.01.06 “Теорія літератури” / О. М. Кискін. – К., 2006. – 20 с.
31. “Книжковий Кошик Тетяни Терен”: Сергій Жадан про створення роману “Ворошиловград”.
32. Ковальчук М. Стилістичний потенціал сучасної постмодерністської прози / М.Ковальчук // Дослідження з лексикології і граматики української мови. – 2011. – Вип. 10. – С. 108-114.
33. Колобродов О. Ворошиловград и Миргород / Олексій Колобродов
34. Коцарев О. Безнадійна віра і любов Сергія Жадана / Олексій Коцарев
35. Котик-Чубінська М. Дорожні знаки до Ворошиловграда / Марія Котик-Чубінська
36. Коцарев О. Безнадійні віра і любов Сергія Жадана / Олег Коцарев
37. Крамаренко О. Про «Ворошиловград» Жадана: між совком і українством / О. Крамаренко
38. Кратохвіль О. Назад до нової батьківщини / Олександр Кратохвіль // Критика. – № 9-10. – 2010. – С. 155-156
39. Кримський С. Заклики духовності ХХІ століття: (З циклу щоріч. пам'ят. лекцій ім. А. Оленської-Петришин, 2002 р.) / С. Кримський. – К.: Академія, 2003. – 32 с.
40. Кулій М. Сергій Жадан. Сучасне і майбутнє української літератури / Марта Кулій
41. Кушнір А. Бути Жаданом / А. Кушнір // Дзеркало тижня. – 2005. – №51 (579). – 30 грудня. – С.19.
42. Левенталь В. Песнь о земле / Левенталь Вадим
43. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Гром’яка, Ю.Коваліва, В. Теремка. – К.: Академія, 2006. – 752 с.
44. ЛітАкцент. “Ворошиловград”: відгуки німецьких критиків
45. Любарець А. «Ворошиловград» - нова візитівка Сергія Жадана / Андрій Любарець
46. Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма / Н.Б. Маньковская. – СПб.: Алетейя, 2000. – 347 с.
47. Матвієнко С. Жадан і його черепаха / С.Матвієнко // Дзеркало тижня. – 2003. – № 39.
48. Мельників Р. Сергій Жадан: мені вистачає України в Україні / Ростислав Мельників // Книжковий клуб плюс. – 2003. – №5. – С.37-43.
49. Моклиця М. Модернізм – проблема теоретична й психологічна / М.Моклиця // Слово і час. – 2001. – № 1. – С. 32-38.
50. Негодяєва С. А. Аспекти втілення архетипу дороги в романі Сергія Жадана “Ворошиловград” / С. А. Негодяєва // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 3 (214). – Ч. І. – С. 78-84
51. Оліфіренко В. В. Періодизація літературного життя на Донбасі / В.В.Оліфіренко, С. М. Оліфіренко // Схід. – 2000. – №4(35). – С. 60-65.
52. Паламарчук Г. Нотатки постмодерністки: Ми всі граємося в Бога / Галина Паламарчук // Кур' єр Кривбасу. – 2005. – № 193. – С.168-179.
53. Поліщук Я. О. Література як геокультурний проект: Монографія / Ярослав Олексійович Поліщук. – К.: Академвидав, 2008. – 304 с.
54. Радинський О. Між життям і текстом / О. Радинський // Дзеркало тижня. – 2005. – № 37.
55. Прохасько Юрко. Кров Жадана: роман із Заходом / Юрко Прохасько // С.Жадан “Біґ Мак”. – К.: Критика, 2003. – С. 173-180.
56. Пустогаров А. Ворошиловград, который всегда с тобой / Андрій Пустогаров
57. Радинський О. Між життям і текстом / О. Радинський // Дзеркало тижня. – 2005. – № 37.
58. Скоркин К. Жадан. Ворошиловград и национальная идея / Константин Скоркин
59. Славникова О. Урок географи / О. Славникова // Октябрь. 2001. – № 12. – С. 19.
60. Соловей О. Солодкий привід Жадана / О.Соловей // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – №.222-223 – С.333-338.
61. Татаренко А. Поетика форми в прозі постмодернізму (досвід сербської літератури): монографія / А. Татаренко. – Л.: ПАІС, 2010. – 544 с.
62. Токмань Г. Цей багатобарвний мистецький світ (Стаття друга) / Г.Токмань // Дивослово. – 2001. – № 6. – С. 41–45.
63. Трофименко Т. «Ворошиловград» земний і небесний. / Тетяна Трофименко
64. Федорика Д. Онтологічний та екзистенцій ний виміри людської гідності / Дам’ян Федорика // Досвід людської особи: Нариси з філософської антропології. – Львів : Свічадо, 2000. – 388 с.
65. Фоменко В. Г. Місто-фантом у романі Сергія Жадана “Ворошиловград” / В.Г. Фоменко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). Частина ІІ. – 2011. – № 3 (214). – С. 98-103.
66. Харчук Р. Сучасна українська проза: Постмодерний період / Р.Б.Харчук – К. : Академія, 2008. – 248 с.
67. Черненко Г. Гендерна інверсія в сучасному українському постколоніальному романі (Сергій Жадан “Депеш мод” та Ірена Карпа “Фройд би плакав”) / Г.Черненко // Слово і Час. – 2008. – №12. – С. 75-80.
68. Шульга Д. Сергій Жадан: “Ворошиловград” не припаде до душі тим, хто уподобав “Депеш мод” / Дмитро Шульга
69.Шульга Д. Дорогою до (з) Ворошиловграда. Рецензія на роман Сергія Жадана "Ворошиловград" / Дмитро Шульга
70. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологи мировой истории: Гештальт и действительность / Освальд Шпенглер. – М. : Эксмо, 2006. – 800 с.
71. Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну українську літературу / М.Якубовська. – Львів: Каменяр, 2005. – 751с. Безкоштовно скачати реферат "Творчість Сергія Жадана" в повному обсязі