Курсова: Організація і методика аудиту поточних зобов’язань

У ході виконання курсової роботи були розглянуті питання проведення аудиту операцій, пов’язаних із основними поточними зобов’язання суб’єктів господарювання.

Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Підходи до визначення зобов’язань різні. Їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Отже, під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, котра виникає внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, викличе скорочення (зменшення) ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов'язання визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Зобов’язання виникають через існуючі борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання. Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення. Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Під час дослідження зобов’язань визначено, що можуть виникнути і операції, під час яких одне зобов’язання можна замінити іншими: перевести поточну заборгованість в довгострокові зобов’язання; замінити короткострокове зобов’язання на вексель, що не замінить валюту балансу.

Для більшості рахунків зобов’язань Планом рахунків передбачено відкриття субрахунків, що деталізують об’єкти обліку. Однак, за допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та погашення кожного виду зобов’язань. Для одержання детальної інформації, необхідної для управління зобов’язаннями за окремими видами, до окремих рахунків синтетичного обліку відкривають рахунки аналітичного обліку.

Відповідно до потреб розвитку підприємства облік зобов’язань є джерелом забезпечення найбільш ефективних форм та умов залучення позикового капіталу з різних джерел. Метою аудиту короткострокових зобов’язань є встановлення правильності розрахунків за короткостроковими кредитами, виявлення реальної заборгованості перед ними, виявлення всіх недоліків в організації обліку векселів виданих та за іншими операціями тощо.

Під час аудиторської перевірки вказуються порушення у веденні бухгалтерського обліку і шляхи їх виправлення.
Дії аудитора із встановлення рівня суттєвості перевірки фінансової звітності, що несе інформацію про зобов’язаннях підприємства, включають наступні етапи:
- визначення порядку проведення аудиту зобов’язань - від первинного документу до звітності чи навпаки.
- визначення масштабів перевірки. Таке визначення проводиться для всіх видів документів однаково; для різних видів документації -диференційовано.
- визначення ступеню вибірковості перевірки. Щодо ступеня вибірковості перевірки, то можна сказати, що цей процес прямо впливає на суттєвість результатів аудиту – чим менше присутній елемент вибірковості при перевірці, тим вищим є рівень суттєвості перевірки.

Важливим моментом аудиторської перевірки зобов’язань є оцінка ризику аудиторської перевірки. Оцінка ризику — це процес прийняття рішення виходячи з можливостей викривлень у фінансових документах. Такий ризик має дві сторони — властивий ризик і ризик при здійсненні контролю. Аудитор оцінює їх у контексті обставин, що склалися. Основне питання, таким чином, полягає у прийнятті рішення, застосовувати чи ні розрахункові методи при обчисленні аудиторського ризику під час аудиту зобов’язань.

Основними твердженнями фінансової звітності, що мають бути перевірені при здійсненні аудиту поточних зобов’язань, є питання відповідності статей фінансової звітності підприємства регістрам обліку і залишкам по рахункам. Для цього перевірка повинна пройти стадії процесу звіряння такої відповідності.

Під час проведеного аудиту встановлюється, що короткострокові зобов’язання на підприємстві є завжди. Погашення кредиторської заборгованості за товарами і наданими послугами не завжди проводиться своєчасно.

Шляхи вдосконалення обліку розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями на підприємстві:
- головним бухгалтерам необхідно систематично проводити роз’яснювальну роботу з бухгалтерами по змінах, які відбуваються в чинному законодавстві;
- керівництву підприємства необхідно розробляти детальні шляхи виходу підприємства з кризового стану;
- впроваджувати наявні Інтернет технології.

Список використаної літератури:

1. Конституція України, прийнята ВР України від 28.06.96 за № 30;
2. Податковий кодекс України, прийнятий 2 грудня 2010 року за № 2755-VІ;
3. Господарський кодекс України, який затверджений постановою ВР України від 16.01.2003р. №436 IV;
4. Цивільний Кодекс України, який затверджений постановою ВР України 16.01.2003 № 435- IV;
5. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. №3125;
6. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99р.;
7. Закон України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. N 2464- VI;
8. Закон України «Про обіг векселів в Україні» №2374- ІІІ від 05.04.2001р.;
9. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений приказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99р.;
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений приказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.;
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс», затверджений приказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.;
12. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87;
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений приказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.;
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Заборгованість», затверджений приказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99р.;
15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затверджений приказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р.;
16. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2007 року. / Пер. з англ. мови О. В. Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик, Т. Ц. Шарашидзе, Л. Й. Юрківська, С. О. Куліков. – К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС"", 2007. – 1172с.;
17. Аудит кредитних организаций: Учеб. Пособие/ Под ред. И.Д.Мамоновой, З.Г.Ширинской. – М.- Финансы и статистика, 2005 – 520с .;
18. Акімова Н.С. Основні проблеми обліку та внутрішнього аудиту дебіторської та кредиторської заборгованості/ Н.С. Акімова // Науково технічний збірник .- Харків, 2007.- Вип. 77. - С.268 – 272;
19. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. – 3-тє вид., лоп. І перероб. – Житомир; ПП «Рута», 2006 – 512с.;
20. Гончарук Я.А., Рудницький B.C.Аудит: Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. - Львів: Оріяна- Нова, 2004. - 292 с.;
21. Клімов А.В., Міронова О.І, Пантелєєв В.П., Утенкова К.А. Практичний аудит: анфас і профіль/ за ред. Лісіної В.Ю. – Х.:Фактор, 2010.- 720с.;
22. Лень В. С., Нехай В. А. Облік і аудит. Вступ до фаху: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2009. - 256 с.;
23. Пшенична В.Ю. Удосконалення обліку кредиторської заборгованості / В.Ю. Пшенична // Наук. Доп. КНЕУ, 2008 - 3 (4).
24. Садовников А.А. Систематизація та комплексний підхід до визначення ступеню ризику, який впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства у умовах антикризового управління/Аудитор України №11-12 червень 2009р. – с. 60-63;
25. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002., 210с.;
26. Усач Б.Ф. Організація і методика аудиту: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 295с. Безкоштовно скачати реферат "Організація і методика аудиту поточних зобов’язань" в повному обсязі