Дипломна: Лікувально-оздоровчі ресурси України, їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України
Актуальність теми дослідження визначається тими обставинами, що на сьогодні тематика лікувально-оздоровчих ресурсів, а самерозвиток оздоровчого туризму є доволі зростаючою.
По-перше, рівень розвитку оздоровчого туризму загалом важливий для кожної людини. Оздоровчий туризм полягає не тільки у використанні сприятливих природних факторів, спорту і фізичної культури, але й у наданні культурно-дозвільної діяльності та інших форм нетрадиційної профілактики.
По-друге, залишається не сформованим попит на оздоровчі послуги. За спільними даними, 70% українців не приділяють своєму здоров'ю особливої уваги, не дбають про нього в повсякденному житті.
У нашій країні люди не до кінця розуміють призначення цього виду туризму і воліють брати участь у лікувальному туризмі, коли набагато легше провести профілактику, ніж усувати наслідки захворювання організму. По-третє, збереження і відтворення трудового потенціалу є завданням загальнодержавного масштабу.
Необхідність вирішення зазначених вище проблем організації оздоровчого туризму й обумовлює актуальність тематикидипломної роботи. В даний час курортна рекреаційно-туристична сфера забезпечує більше 10% світового валового продукту, інвестицій, робочих місць і споживчих витрат.
За прогнозами Всесвітньої туристської організації, в 2012 р. кількість туристичних поїздок становитиме більше 930 млн., а надходження від них досягнуть 1,1 трлн. доларів.
Рекреаційної туризм, пов'язаний з поїздкою на курорт для відновлення здоров'я, в цьому відношенні є абсолютно новою формою діяльності. Причому, якщо за показником людино-дня перебування рекреаційний туризм займає поки що менше 1% в загальносвітовому туристичному обороті, то його прибутковість складає більше 5%.
Глобальний екологічний та економічна криза серйозно підвищив інтерес до рекреаційної можливості курортної медицини, яка оптимально впливає на стан трудових ресурсів. На початку III-го тисячоліття людство знову звернулося до природних методів оздоровлення.
В Україні, за прогнозами експертів, розвиток інноваційних центрів здоров'я у вигляді т.зв. рекропарків, рекрополісів, курортополісів і рекреаційних зон в традиційних курортних регіонах (Карпати, Полісся, узбережжя Азовського і Чорного морів) дозволить сформувати загальнонаціональну оздоровчу мережу, інтегровану в міжнародне світове співтовариство.
Діяльність у сфері поліпшення роботи курортів і санаторіїв Україна повинна перетворити курортну справу в високорентабельну і конкурентоспроможну галузь економіки, оскільки Україна має великі природні географічні та соціально-культурні рекреаційні ресурси. Ці ресурси мають такі незаперечні якості, як привабливість, доступність, екскурсійна значимість, потенційний запас і ін..
Причому, привабливим мотивом прагнення до соціально-культурних ресурсів зазвичай служать відпочинок, дозвілля, розваги, пізнання, паломництво, ностальгія, а в останні роки - ділові зустрічі, переговори і конференції для вирішення різноманітних проблем бізнесу.
Об'єднані з ними, як правило, територіально, природно-географічні ресурси є привабливими для реалізації завдань відновлювального лікування, оздоровлення, фізичного удосконалення і досягнення високих спортивних результатів.
Природно-географічні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, сприятливі для рекреації - відновлення духовної і фізичної сили, витраченої під час праці, навчання, творчості. Природні рекреаційні ресурси України різноманітні.
Вся її територія знаходиться в смузі кліматичного комфорту. Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного та Азовського морів, водойм і річок, у Кримських горах та Українських Карпатах.
Соціально-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятники архітектури, історії, музеї, археологічні, культурно-історичні явища (етнографічні, релігійні), місця, пов'язані з життям, перебуванням видатних вчених, письменників, акторів, політичних діячів, та ін..
На території нашої країни діють 5 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказників, дендропарки, пам'ятки садово-паркового мистецтва, що належать до природоохоронних територій.
Серед останніх такі відомі, як Асканія-Нова, Шацький національний природний парк, "Софіївка", "Олександрія", Тростянецький дендропарк, парк у Качанівці, острів Хортиця, водні ресурси (Чорного і Азовського морів, понад 70 тис. річок, найбільші з яких Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець і Дунай, а також понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ), лісові (передусім ліси гірських районів та ті, які знаходяться поблизу водоймищ і річок), каньйони Дністра (на Тернопільщині), пам'ятки природи - Скала Довбуша, Кам'яна Могила, Великий каньйон у Криму, урочище Монастирище, біосферні заповідники (Карпатський площею 53,6 тис. кв. км, або 2,5% території Карпатського регіону, де сконцентровані найбільші в Європі ділянки букових і ялицево-букових лісів і 2,2 тис. видів живих організмів; Дунайський), острів Зміїний у Чорному морі та ін За деякими оцінками, Україна має досить різноманітну біоту - понад 70 тис. видів, вартість яких оцінена в 7600 млрд дол. США.
За видовим багатством, зокрема рідкісних видів, Україна посідає сьоме місце в Європі, а за кількістю збережених глобально уразливих європейських видів - п'яте.
Безкоштовно скачати реферат "Лікувально-оздоровчі ресурси України, їх організація та використання підприємством туристичної індустрії України" в повному обсязі
