Реферат: Можливості удосконалення адміністративного права
Актуальність теми зумовлена тим, що адміністративне право є одночасно найстарішою і наймолодшою юридичною наукою.
З виникненням права, що спочатку не мало поділу на певні галузі, вказана неподільна соціальна категорія за змістом збігалася з традиційним розумінням адміністративного права як унормованого примусового способу управління державою.
Поштовх до розвитку даного права надало формування принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу і судову, на що звертав увагу спочатку Аристотель і пізніше Ш.-Л. Монтеск’є. У XVII ст. адміністративне право мало вигляд «камералістики» (науки про фінанси, економіку, господарство, управління), а у ХІХ ст. – поліцейського чи державного права.
Основи адміністративного права розробляли В. Б. Авер’янов, Д. Н. Бахрах, К. С. Бельський, Ю. П. Битяк, А. В. Воронков, І. Ш. Кілясханов, Ю. М. Козлов, В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінний, Б. М. Лазарєв, Д. М. Лук’янець, С. Н. Махіна, І. В. Панова, С. В. Пєтков, Г. І. Пєтров, Л. Л. Попов, Н. Г. Саліщева, В. Д. Сорокін, Ю. Н. Старілов, С. Г. Стеценко, М. С. Студенікіна, Н. Ю. Хаманєв, О. І. Харитонова, В. А. Юсупов, О. М. Якуба та ін.
Поняття ж і система даної науки залишаються надто дискусійними та алогічно поєднують традиційне матеріальне і процесуальне право, коли останнє з них розглядається надто різноаспектно та суперечливо, а саме переважно як процес здійснення різних напрямів державного управління за Особливою частиною науки адміністративного права, а також – як процес оскарження рішень і діянь суб’єктів владних повноважень за Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та як процедура розгляду справ про адміністративні проступки за розд. III, IV та ін. Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України), тоді як розд. II даного кодексу містить у собі вже перелік і кваліфікуючі ознаки адміністративних проступків і санкції за їх вчинення.
Аналогічні ж матеріальні і процесуальні деліктні правовідносини регулюються окремо КК і КПК України, ЦК і ЦПК України та ГК і ГПК України, що віддзеркалює більш розвинутий рівень цих наук і правовідносин.
Таке недосконале та суперечливе доктринальне, законодавче і прикладне розуміння адміністративного права та діяльності обумовлює і наявність достатньо різних проектів кодексів про адміністративні правопорушення, адміністративні проступки, адміністративну відповідальність, підсудні й адміністративні проступки та ін., що негативно впливає на здійснення й багатьох інших напрямів адміністративної реформи.
Водночас протягом понад десяти років пропонується і розвивається у 100 працях, а також оприлюднюється на понад 60 конференціях низка підходів із вирішення актуальних проблем юриспруденції, які розкривають й можливості реформування адміністративного права, інших галузей знань адміністративної спрямованості, а саме: нове розуміння теоретичних засад та перспектив розвитку юридичних наук, їх завдань і класифікації на теорологічні, базисноантиделіктні, процедурні, методичні та регулятивні науки; ступеневий сутнісний видовий поділ державного примусу, юридичної відповідальності, правопорушень та напрямів юридичної діяльності, концепцію розвитку правоохоронних органів в антиделіктні, правової держави, визначення меж правомірної поведінки та ін., що й обумовлює актуальність вирішення названих питань у межах даного дисертаційного дослідження.
Безкоштовно скачати реферат "Можливості удосконалення адміністративного права" в повному обсязі