Реферат: Два лики кохання в романі "Червоне та чорне" Стендаля

Безперечно, роман «Червоне і чорне» є одним із найкращих творів у французькій і світовій літературах.

Події роману розгортаються навколо сина теслі (простолюдина) – Жульєна Сореля. Він випадково здобув освіту, непогано знав латинську мову та богослужіння.

Зрозумівши, що тогочасне суспільство з його ідеалами та канонами було вороже Жульєну, він раз і назавжди вирішив змиритися з цим. І лише подумки, у своїй найвідвертіших думках та найпотаємніших бажаннях він признавався сам собі, що ненавидить людей навколо себе.

Дитинство Жульєна було досить складним. Матері не було, а батько, який не вмів ані читати, ані писати, дуже часто сварив і навіть бив сина, здібного до науки. Відносини з братами також не буди близькими – вони часто його принижували, не дивлячись на кровну спорідненість.

В міру того як хлопець ріс, він розумів, що вартий чогось більшого. Сорель прагне соціальної реалізації, самовираження, самовдосконалення і становлення як особистості.

Але згодом, розчарувавшись в людях, юнак розуміє, що в світі панує не чесність та розум, не чистота та відкритість. Лише ницість, лицемірство, бездушність, корисливість, підлість, улесливість правлять світом і людьми, що живуть в ньому. «Ну що ж, - погоджується Жульєн, - доведеться опанувати і цю науку».

Одягнувши на себе маску, відповідну тогочасному суспільству, яка б вдовольняла його інтереси, Ж. Сорель розпочинає свою подорож у майбутнє.

Вже дуже скоро юнака огортає дивне почуття - можливо кохання? З тих пір, як Сорель став працювати викладачем латинської мови у дітей дворянина де Реналя маленького містечка Вар`єра, він проводив багато часу із мадам де Реналь.

Вона була молодою жінкою із провінційної аристократії, щирою та безпосередньою, з вродженим відчуттям відрази до всього ницого й вульгарного. Луїза (а саме так звали мадам де Реналь) була набагато молодша за свого чоловіка.

Через те, що пан де Реналь приділяв дуже мало часу та уваги дружині, сама Луїза часто сумувала, їй не було чим зайнятися. Іноді вона прогулювалася садком наодинці зі своїми думками. Луїза ставилася до свого чоловіка з безмежною повагою і навіть не могла припустити думки, що кохання, яке було між нею та її чоловіком, давно згасло. Дещо розчарувавшись в чоловікові, вона присвятила своє життя дітям і Богові.

Ще з першого разу знайомства Луїзі сподобався Жульєн. Зустріч з ним пробудила в мадам де Реналь високе і так давно забуте почуття.
Він був якийсь не такий. Він був особливий. Вихований, ніжний, привітний, ласкавий, без грубих непристойних манер, він здавався їй просто ідеальним. А ще його тонкі риси обличчя, постава, грація...

Луїза хоч і була вірною дружиною свого чоловіка, та все ж таки покохала Жульєна всім серцем.

Не дивлячись на таке рідне становище, на те, що ї можуть викрити, Луїза ладна була на все піти заради Сореля. Виявилось, що ця жінка все ще була здатна на глибоке і самовіддане почуття. Але від кохання обоє зазнавали як щастя, так і душевних мук через неможливість бути разом.

Зовсім іншим постає перед нами образ мадам де ла Моль, що належить до верхівки аристократії. Ця жінка власна, гордовита,ціную родовитість, династичні шлюби, а кар’єру, гроші і впливовість взагалі ставить на перший план.

Як і Луїза, Матильда зневажає безхарактерних молодих аристократів, обожнює компліменти. Але на відміну від безкорисливих, чистих, відданих та глибоких почуттів Луїзи, кохання Матильди до Жульєна живиться переважно честолюбством і марнославством, пафосом, прагненням «аудиторії» та приверненням уваги до своєї особистості та приватного життя.

Матильді подобається усе драматизувати, вона горда тим, що зважившись на зв'язок і шлюб із селянином, вчинила те, що не здатна вчинити жодна жінка з її середовища. Жульєн не зазнав із нею справжнього щастя. Почуття цієї жінки були такими ж мінливими, як і погода: то вона палала пристрастю до юнака, то була холодною, як осінній дощ.

Безкоштовно скачати реферат "Два лики кохання в романі "Червоне та чорне" Стендаля" в повному обсязі