Курсова: Теоретико-методологічні підходи до проблеми порушення поведінки у дітей

Вивчення і профілактика негативних явищ поведінці людей будь-якому суспільстві проблема першорядної важливості. Особливу значимість цю проблему стоїть у державах, що у стані соціально-економічного кризи.

На початку ХХІ сторіччя проблема поведінкових порушень залишається популярної як і зарубіжної, і у вітчизняної психології.
Фахівці багатьох наук про людину - нейрофізіологи, психологи, соціологи, юристи, психіатри, займаються вивченням порушень поведінки.

Кожна дисципліна виділяє власний ракурс аналізу. Психологи належать до порушень поведінки такі прояви, як підвищена агресивність, аутизація, надмірна замкнутість, тривожність та інші.
Нині дедалі більша увага приваблюють проблеми вивчення психологічних причин порушень поведінки в дітей віком різних вікових груп, розробки програм психопрофилактики і корекції.
Особливо попереду стоїть проблема дитячої агресії.

Проблема агресії в дітей віком та процесу формування агресивної поведінки, і навіть пошуку шляхів його корекції, починаючи з дошкільного дитинства, було розглянуто на роботах вітчизняних психологів О.М. Гаспаровой, А.Д. Кошелевой, Н.Д. Левитова, Т.Г. Румянцевой, І.А. Фурманова, іноземних авторів А. Адлера, А. Бандура, Х. Хеккаузена.

Проблемою сором'язливості займалися й вітчизняні, й іноземні незалежні вчені: Д.М. Болдуін, Є.І. Гаспарова, А.А. Захаров, Ф. Зімбардо, Д. Изард, Ю.М. Орлов, Т.А. Смолева, Д.Б. Вотсон, У. Штерн. Тривога розглядали К.Є. Изард, Н.Ю. Синягина, А.І. Захаров, Прихожан А.М..

У зв'язку з прогресивними політичними, соціальними змінами суспільство потребує соціально зрілих, вільних особистостях, які мають правові знання, але у, водночас соціальні кризові процеси, які у сучасного російського суспільстві, негативно впливають на психологію людей, негативно впливають на фізичний і психічний розвиток дошкільника.

Виникають протиріччя між вимогами нашого суспільства та можливостями дитини. Перед педагогами стають завдання: подолати виникаючі протиріччя, та навчити дитини контролювати свою поведінку, допомогти реалізувати свої потреби у самовираженні, самоствердження, виявити свої здібності, оцінити себе й можуть бути оціненими іншими.

Тема нашого дослідження: «Особливості порушень поведінки» (на прикладі старшого дошкільного віку).

Мета дослідження: визначити специфіку проявів порушень поведінки в дітей віком старшого дошкільного віку і її можливості їх коригування і психопрофилактики.
Об'єкт дослідження: поведінка дітей 5-7-летнего віку.
Предмет дослідження: особливості порушень поведінки в дітей віком дошкільного віку і її їх корекція (з прикладу агресивної поведінки).

Гіпотеза: враховуючи специфіку порушень поведінки дошкільнят і корекційні можливості груповий ігровий терапії, висувається припущення, робота зниження рівня агресивності у віці виступатиме ефективним засобом корекції, якщо вибрати такі напрями роботи:
- навчання агресивних дітей прийнятним способам висловлювання гніву;
- навчання дітей навичок розпізнавання і функцію контролю негативні емоції, вмінню володіти собою у ситуаціях, провокують спалахи гніву;
- формування здатність до емпатії, довірі, співчуття, співпереживання.

Завдання дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз проблеми порушень поведінки.
2. Розкрити специфіку профілактики порушень поведінки у дитячому віці.
3. Дослідити основні види порушень поведінки у дітей цього віку.
4. Провести дослідно-експериментальне дослідження порушень поведінки.
5. Розробити коректувальні вправи.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури, структуралізоване спостереження, анкетування, тестування, аналіз документів.

Безкоштовно скачати реферат "Теоретико-методологічні підходи до проблеми порушення поведінки у дітей" в повному обсязі