Реферат: Аналіз міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національних переваг М. Портера

Кольорова металургія– галузь, яка відіграє надзвичайно важливу роль на сучасному етапі світової еволюції. Людство вже не може обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

Чи можете ви уявити сучасного студента без ноутбука, мобільного телефона чи планшета? Це майже неможливо, а всі ці прилади мають у своєму складі сплави алюмінію, магнію, титану та інших металів, що відносяться до групи кольорових. Як ми знаємо, зараз світ переживає так звану «революцію цифрових технологій», а країни які розповсюджують такі товари є передовими у світі (США, Китай).

А чи має Україна шанси виступати на міжнародній арені в якості найбільшого постачальника сировини для цих технічних продуктів? Чи може вона стати гідним конкурентом для інших країн в цій галузі? Звідси й виходить актуальність дослідження міжнародної конкурентоспроможності галузі кольорової металургії України. Адже, провівши аналіз, ми зможемо визначити сучасний стан, умови, що стримують розвиток та можливі переспективи галузі.

Метою роботи є визначення економічного розвитку галузі кольорової металургії та її міжнародної конкурентоспроможності.

Предметом дослідження є основні показники даної галузі в Україні та світі. Об’єктом – кольорова металургія України.

Для виконання роботи будуть використовуватись наступні методи: системного підходу, статистичного та теоретичного аналізу, порівняння та інші.

Проаналізувавши конкурентоспроможність галузікольорової металургії України на основі ромбу детермінантних переваг М. Портера, ми повинні визнати, що на даному етапі свого розвитку, наша кольорова металургіяне може ефективно конкурувати на зовнішньому ринку. Це пов’язано із рядом факторів, які позитивно чи негативно впливають на визначення конкурентоспроможності галузі.

У першому детермінанті було виявлено, що розвіданих запасів корисних копалин, які відносяться до кольорової металургії, недостатньо для конкурування на світовому ринку. Разом з тим, в Україні є багато покладів ртуті та титану, але вони не можуть зрівнятися зі стратегічно-важливими для галузі покладами алюмінію, міді та нікелю, якими Україна багато не володіє. Водною та енергетичною базою Україна забезпечена добре.

На рахунок людських ресурсів, то ми маємо деяку суперечливість: закладів для одержання професійної освіти – багато, а кваліфікованих працівників не вистачає. Можливо це пов’язано з тим, що здобувши освіту перспективні молоді спеціалісти виїжджають за кордон, де оплата праці більша (3 дол. проти 34 дол. за годину).

За технікою та технологіями ми значно поступаємося розвиненим країнам світу, більшість українських підприємств потребують негайної модернізації. Негативним є те, що у більшості українських підприємств є іноземний капітал, а для іноземців головне отримати прибуток, вони не зацікавлені у зростанні та розширенні економіки України.

Інфраструктура у вигляді банків, складів, комунікаційних засобів розвинена, а що стосується виробничого обладнання, то воно, як зазначалось раніше, потребує вдосконалення.

У другому детермінанті аналізувались галузі, які якимось чином підтримують досліджувану галузь кольорової металургії. Найбільш спорідненими галузями є чорна металургія та машинобудування, які залежать одна від одної. Важливу роль відіграє енергетична галузь, адже виробництво кольорових металів потребує значних затрат електроенергії.

Третій детермінант показує умови попиту на внутрішньому ринку. За останні десять роківвін знизився майже у 5 разів, а товар який не займає лідируючих позицій всередині країни не може претендувати на вихід на зовнішній ринок.
Четвертий детермінант показав конкуренцію в галузі. Вона була визначена як жорстка, з витисканням національних виробників іноземними. Також, визначили рівень бюрократизації як високий, а зовнішньоекономічну діяльність проводять майже всі підприємства.

У п’ятому (додатковому детермінанті) було виявлено значне втручання уряду в діяльність галузі. Держава ввела експортне мито на вивіз металобрухту кольорових металів, і тим самим захистила кольорову металургію від вичерпання її запасів.

На мою думку, вага детермінантів в загальній структурі ромбу переваг М. Портера виглядає так:
1) факторні умови (ресурси країни є визначальним фактором її конкурентоспроможності у цій галузі, якщо їх немає або недостатньо, то недоцільно конкурувати зі світом у цій галузі);
2) втручання уряду (в Україні цей детермінант буде на другому місці, бо металургія загалом є стратегічною галуззю і будь-який закон держави у цій сфері може значно вплинути на галузь та змінити все);
3) кластер підтримуючих галузей (всі галузі так чи інакше пов’язані між собою, тому без допомоги одне одного жодна галузь не зможе функціонувати);
4) попит (навіщо виготовляти товар якщо він нікому не потрібен);
5) конкуренція (за рахунок конкуренції галузь розвивається, адже кожен підприємець хоче розробити щось нове та отримати найбільшу вигоду).

Загалом, проведене дослідження показало, що українська кольорова металургія не може конкурувати на міжнародному ринку. Тому, для вдосконалення впливу деяких факторів на розвиток кольорової металургії України, необхідно: заохочувати кваліфікованих кадрів умовами праці, що задовольняють їх життєві потреби; стимулювати інноваційну та ініціативну діяльність працівників; регулювати діяльність іноземних інвесторів, стимулювати до впровадження заходів що сприяють розвитку галузі; створювати підприємства на основі спільного капіталу.

Важливим напрямком розвитку є збільшення експортної орієнтації деяких галузей кольорової металургії (ртутної, титано-магнієвої). Також, звільненняпідприємстввідсплати ПДВ на імпорт брухту кольорових металів значно зменшить витрати на сировину.

Щоб забезпечити розвиток споріднених галузей, потрібно: створювати умови для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин; умови для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки та світові тенденції спеціалізації в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгостроковуперспективу на загальнонаціональному рівні з метою підвищення конкурентоспроможності галузі. Розробка такого плану є актуальним напрямом подальших досліджень.

Безкоштовно скачати реферат "Аналіз міжнародної конкурентоспроможності кольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національних переваг М. Портера" в повному обсязі