Реферат: Основні етапи розвитку української державності


Рубрика: Право, політологія
Вид: реферат
Мова: український
Розмір файлу: 22 кБ

Скачати реферат

29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. Того ж дня німці завершили окупацію України і розігнали Центральну Раду, натомість поставивши при владі генерала П. Скоропадського.
З відходом австро-угорських військ восени 1918 р. гетьман А. Скоропадський втратив свою опору. 13 листопада на таємному засіданні Українського Народного Союзу був утворений уряд Директорії на чолі з В. Винниченком. Пост головного отамана збройних сил УНР був наданий С. Петлюрі. Після захоплення Києва військами Директорії П. Скоропадський зрікся влади і виїхав до Німеччини.
На Трудовому Конгресі наприкінці січня 1919 р. в Києві був затверджений акт з'єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), який передав тимчасово законодавчу і виконавчу влади Директорії. Україна опинилася у надзвичайно складній ситуації. Більшовицька Росія, війська Дені-кіна, Франції, Румунії фактично окупували Україну. С. Петлюра із залишками своїх військ перейшов на територію Польщі й, підписавши у квітні 1920 р. з Ю. Пілсудським Варшавський договір, рушив з його армією у свій останній невда-лий похід на Україну. Але і білополяки, і війська Петлюри були розбиті більшовиками. Ще одна спроба створити незалежну Українську державу закінчилась невдачею.
Надією на відродження Української держави у цей період було проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
Виникла ця держава на західноукраїнських землях внаслідок розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. 18 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд усіх політичних партій Галичини й Буковини, депутатів австрійського парламенту, Галицького і Буковинського сеймів, духовенства, який проголосив утворення на українських землях Австро-Угорщини Української держави і обрав Національну Раду як найвищий представницький орган краю у кількості 154 осіб на чолі з Є. Петрушевичем.
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. за допомогою всієї військової організації на чолі з Д. Вітовським Національна Рада взяла у Львові владу в свої руки, а протягом наступних днів у всій Східній Галичині. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом був уряд — Державний секретаріат, утворений 9 листопада 1918 р. Головою його було призначено К. Левицького, а в грудні 1918 р. його змінив С. Голубович.
13 листопада Національна Рада схвалила Тимчасовий Основний закон Конституцію і проголосила на території Галичини, Буковини та Закарпаття Західноукраїнську Народну Республіку із столицею у Львові. Гербом держави був затверджений золотий лев на синьому полі (згодом — тризуб), прапором — традиційний синьо-жовтий. Найвищим законодавчим державним органом була Національна Рада.
Місцеве управління ЗУНР було зосереджене в руках повітових комісарів.
6 листопада була створена державна жандармерія, а 21 листопада окремим законом створені судові органи ЗУНР — повітові, окружні суди та вищий суд. Чинним залишалось австрійське законодавство, яке не суперечило інтересам і цілям нової держави.
1 грудня 1918 р. у м. Фастів представники уряду підписали попередній договір про об'єднання УНР та ЗУНР. З січня 1919 р. цей договір був затверджений Національною Радою, а 22 січня у Києві — Трудовим Конгресом. ЗУНР дістала назву «Західна область УНР».
У середині липня 1919 р. основні сили Галицької Армії були витіснені польськими військами з краю і перейшли Збруч. Галичина була окупована польськими військами. А в. червні того ж року Антанта узаконила цю окупацію.
Отже, відстояти справжню незалежність України через низку несприятливих внутрішніх і зовнішніх обставин не вдалося.
Проголошення УНР та ЗУНР радянська влада зустріла вороже і всіляко намагалася очорнити їх.
Особливо загострилась політична ситуація в Україні після жовтневого більшовицького перевороту в Росії. Підтримувані більшовиками Росії більшовицькі організації України на початку грудня 1917 р. вирішили скликати у Києві перший всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
На адресу з'їзду 4 грудня 1917 р. надійшов маніфест уряду Росії «До українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради». Це було відкрите втручання у внутрішні справи України. Центральна Рада не дала можливості провести цей з'їзд під більшовицьким гаслом.
Частина делегатів-більшовиків переїхала до Харкова, де збирався третій з'їзд Рад Криворізько-Донецького басейну. Там 24—25 грудня 1917 р. відбувся перший всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив радянську владу в Україні. Він же обрав Центральний Виконавчий Комітет України, а останній утворив уряд — Народний секретаріат. З'їзд проголосив себе найвищим органом державної влади в Україні.
На місцях влада належала губернським та повітовим з'їздам Рад, міським та сільським Радам і їхнім виконавчим комітетам.
Центральна Рада проголошувалась поза законом.
А ЗО грудня 1922 р. на першому Всесоюзному з'їзді Рад був утворений Союз РСР, до складу якого ввійшли Україна, Російська Федерація, Закавказька Федерація та Білорусія. З того часу Україна фактично втратила свою незалежність на багато десятиліть, «влившись в єдину сім'ю радянських народів».
ЗО червня 1941 р. у Львові було проголошено Акт відновлення Української держави, в якому зазначалося: «Волею Українського Народу Організація Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави...» Українське Державне Правління очолив Ярослав Сте-цько. Гітлерівські окупанти не визнали Акту і на початку липня того ж року арештували провідника ОУН, Голову Державного Правління, сотні інших політичних діячів. Зазнала невдачі ще одна спроба відновити українську державність.
В умовах жорстокої боротьби з фашизмом, що скинув із себе німб визволителя, зародилась нова військово-політична сила — Українська повстанська Армія (УПА). Під контролем УПА на Волині в 1943—1944 рр. була проголошена Колківська Республіка. На великій території — від р. Прип'ять на заході і до р. Горинь на сході була ліквідована німецька адміністрація і встановлена українська цивільна й військова влада. Повстанською столицею було селище Колки.
14 березня на Закарпатті, яке перебувало у складі Чехо-словаччини, було проголошено самостійну державу — Карпатську Україну, її очолив Президент Августин Волошин. Однак уже 15 березня того ж року за згодою Гітлера Закар-паття окупувала хортистська Угорщина.

Список використаної літератури:


1. Теорія держави і права / під ред. В.В. Копєйчикова.– К., 1995. – с.208.
2. Линецький С. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму // Право України, - 1999р. Безкоштовно скачати реферат "Основні етапи розвитку української державності " в повному обсязі