Реферат: Проблеми і перспективи розвитку металургії України



Сучасна металургія посідає одне з чільних місць у народному господарстві країни і є матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії України.
Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей народного господарства України як найголовніший споживач палива й електроенергії, води.

Чорна металургія впливає на формування таких потужних промислових районів і підрайонів, як Донбас, Придніпров'я, Криворіжжя.Розвиток чорної металургії зумовив і стимулював зростання виробництва в ряді галузей промисловості, особливо в залізорудній і кам'яновугільній, у видобутку мінеральної сировини.

Кольорові метали надзвичайно потрібні для високорозвиненого народного господарства.Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів, у тому числі виробництво сплавів, прокат кольорових металів, переробку вторинної сировини і видобуток кольорового каміння.

Кольорова металургія в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Це зумовлено нестачею покладів різних кольорових руд. В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової металургії зростає, оскільки їй належить значна роль у створенні конструкційних матеріалів високої якості. Провідними галузями кольорової металургії України є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.
Найпоширенішою формою організації виробництва в чорній металургії є комбінати.

Специфічні риси розміщення характерні для якісної металургії, а саме виробництво феросплавів (сплави заліза з легованими металами) та електросталей, які одержують як у доменних печах, так і електротермічним способом відповідно на металургійних комбінатах повного циклу або на переробних заводах. Феросплави електротермічним способом виплавляють на спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність легуючих металів є основними факторами розміщення таких заводів.Виробництво електросталей зорієнтовано на райони з достатньою кількістю електроенергії й металевого брухту.

Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, кок¬сом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Залізні руди збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому гірничозбагачувальних комбінатах.
В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (понад 20 млрд. т) — здебільшого залізистих кварцитів у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопільський район Придніпровського марганцеворудного басейну.
Флюси і вогнетривкі глини є складовою частиною металургійного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському, Новорайському і Веселинівському родовища (Донецька обл.), високоякісні флюсові вапняки й доломіти — у Донецькій (Докучаєвську, Комсомольську, Первомайську), Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим.
В Україні металургійні заводи розміщені в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї — біля родовищ залізних руд і марганцю та джерела водопостачання — Дніпра.
Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва, най-більші з них "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь".

Для кольорової металургії характерним є комплексне використання рудної сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості. На розміщення підприємства кольорової металургії впливають сировинний та енергетичний фактори. До джерел сировини тяжіють виплавлення ртуті, нікелю, рідкісних металів.

Алюмінієве, титаново-магнієве і цинкове виробництво розміщуються в місцях одержання дешевої електроенергії. У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що складається з виробництва глинозему і алюмінію.
Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких на Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища.

Найбільші родовища алунітів є в Закарпатській області (Берегівське і Беганське). Алюмінієва промисловість в Україні має новий великий глиноземний завод, збудований в Миколаєві, який працює на бокситах Гвинеї, Запорізький завод, завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.). Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов’я і Причорномор’я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. у Калуші збудовано магнієвий завод у виробничому об’єднанні “Оріана”, у Запоріжжі – магнію і титану.

На Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат, на Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську (Дніпропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменітовий концентрати, цирконій знезалізений, двоокис цирконію. Комбінат збудовано на базі Малишевського родовища титанових пісків. Запорізький титаново-магнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне титанове литво.

Дефіцит ресурсів спонукає до їх раціонального використання за рахунок запровадження енергозберігаючих технологій, а також шляхом обмеження розвитку енергомістких виробництв. Найбільш відсталі в своєму розвитку області — Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Закарпатська.
Металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується технологічною відсталістю.

Надмірне перевантаження в структурі економіки галузей важкої індустрії Донецько-Придніпровського економічного району призвело до серйозних соціально-економічних диспропорцій: металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується технологічною відсталістю.

Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується через брак енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для екстенсивного розвитку металургії вичерпано; належить її докорінно модернізувати. Дефіцит енергоресурсів зумовлює потребу енергозберігаючих технологій.

Екологічна проблема має розв'язуватися за рахунок часткової територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови промисловості. Перед металургією країни у перспективі стоять невідкладні завдання перегляду її структури на користь найрентабельніших виробництв, докорінного поліпшення якості і збільшення ефективних виробів металопродукції.

Список використаної літератури:


1. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. – 1999. - №5. – С.12.
2. Гальчинський А. Складним шляхом реформ // Економіка України. – 1999. - №6. – С.4.
3. Гончаров Ю., Долгоруков Ю., Бондаренко А. Про формування промислової політики //Економіка України. – 1999. - №3. – С.31.
4. Ковалевський В., Голодников О., Григорак Н., Косарев О., Кузьменко В. Про підвищення рівня енергетично-екологічної безпеки України // Економіка України. – 2000. - №10. – С.34.
5. Мазур В., Смірнова О. Шляхи розвитку гірнично-металургійного комплексу України // Економіка України. – 2000. - №4. – С.4.
6. Пила В., Абрамов В. Деякі підсумки і перспективи розвитку регіонів України // Економіка України. – 1999. - №1. – С.40.
7. Розміщення продуктивних сил / за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Міхайлюк, В.Ф. Семенова. – К., 2000.
8. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Е.П. Качана. – К., 1997.
9. Ставровський Е. Про формування державного сектору економіки // Економіка України. – 1999. - №7. – С.12.
10. Стасовський Ю.Економічні аспекти споживання і виробництва металів в Україні//Економіка України.–1999-№10– С.50.
11. Шагіна Н. Створення регіональної ринкової інфраструктури // Економіка України. – 2000. - №11. – С.43.
12. Яковенко Л. Теоретичні проблеми промислової політики // Економіка України. – 1999. - №10. – С.45.
13. Картосхема “Металургійна промисловість України” – С.11. Безкоштовно скачати реферат "Проблеми і перспективи розвитку металургії України" в повному обсязі