ЗНО 2009: тести і програми на зовнішнє тестування 2009 року з кожного предмета, винесеного на ЗНО
| Розділ програми | Факти, дати, історичні персоналії, поняття та терміни | Предметні уміння |
| Україна в Першій світовій війні | Факти:
позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України в 1914 р. Початок російської адміністрації в Галичині. Перебіг воєнних дій на території України в 1915-1917 рр. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців. Дати: Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування Легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України (СВУ); Травень 1915 р. – створення «Загальної української ради» (ЗУР). Персоналії: К.Левицький, О.Бобринський. Поняття та терміни: Союз визволення України, Головна Українська Рада; Загальна українська рада. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою, синхронізувати події у Наддніпрянській та Західній Україні. Позначати на картосхемі військові події на території України у 1914–1916 роках, бойовий шлях легіону Українських січових стрільців. Характеризувати політичні плани і наміри ворогуючих держав щодо українських земель, процес організаційного оформлення українського руху на західноукраїнських землях, його цілі та напрямки діяльності, соціально-економічне та суспільно-політичне становище населення упродовж війни, динаміку змін в свідомості різних соціальних верств українського суспільства. Визначати значення дій легіону Українських січових стрільців, соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища Україні в умовах Першої світової війни. |
| Українська революція | Факти: революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали УЦР, погляди самостійників. Вплив корніловського заколоту на події в Україні. Політика УЦР в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення УНР. Війна радянської Росії з Українською Народною Республікою. Проголошення незалежності УНР. Дати: Березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради; Квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес; Червень 1917 р. – Перший Універсал Центральної Ради; Липень 1917 р. – Другий Універсал Центральної Ради, збройний виступ самостійників; Листопад 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради, проголошення УНР; Січень 1918 р. – Четвертий Універсал Центральної Ради. Персоналії: М.Грушевський, М.Міхновський, С.Єфремов, В.Антонов-Овсєєнко, Ю.Коцюбинський. Поняття та терміни: автономізація, самостійники, Універсали ЦР, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, українізація армії, регіональні «республіки». |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі Українську Народну Республіку, держави, що межували з УНР, напрямки наступу більшовиків під час першої війни УНР з Радянською Росією, місця найбільших боїв. Характеризувати діяльність державних, громадських та політичних діячів в історії періоду, процес утворення Української Центральної Ради, формування адміністративних та представницьких органів місцевої влади, українських партій, їх програми, процес “українізації” частин російської армії, основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР, риси соціально-економічного становища, повсякденного життя, настроїв населення за часів революції. Описувати перебіг взаємовідносин УЦР з Тимчасовим урядом, перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні – листопаді 1917 р., перебіг першої війни радянської Росії з УНР. Визначати причини Української революції, її характер, місце різних політичних сил у подіях періоду; причини прийняття Універсалів УЦР, оцінювати їх історичне значення, наслідки оприлюднення та вплив корніловського заколоту на події в Україні; місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові; Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР, здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі, у внутрішній і зовнішній політиці. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища Україні в умовах революції і громадянської війни. |
| Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920) | Факти:
Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, .Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
Прийняття Конституції УНР. Державний переворот та утворення Української Держави.
Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. «Київська катастрофа». Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Прийняття Конституції УСРР 1919 р. «Чортківська офензива». Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Утворення ГСРР. Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Дати: січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четвірного союзу; березень 1918 р. – відновлення влади УЦР в умовах окупації; 29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П.Скоропадського; 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР 22 січня 1919 р. – Акт злуки листопад 1918–листопад 1921 р. – друга радянсько-українська війна Персоналії: П.Скоропадський, К.Левицький, Д.Вітовський, Є.Петрушевич, С.Петлюра, В.Винниченко, В.Боженко, Н.Махно, Ю.Тютюнник. Поняття та терміни: гетьманат, Директорія, Українська Галицька армія. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі хід воєнних дій на території України в 1918-1921 рр. Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР, більшовиків, зміст Варшавської угоди між УНР та Польщею, культурне життя в Україні в умовах окупації та громадянської війни. Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; розбіжності між членами Директорії щодо її політичного курсу, обставини, що їх спричинили та наслідки; причини і наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавського договору; причини поразки національно-визвольних змагань українців (національно-демократичної революції в Україні), історичне значення відновлення української державності на східно-та західноукраїнських землях та об'єднання українських держав (Акт злуки). Аналізувати та оцінювати суперечливі явища Україні в умовах національно-визвольних змагань українців. |
| Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921—1928) | Факти:
процес входження УСРР до складу СРСР. Голод в південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Початок курсу на індустріалізацію. Політика «коренізації» УСРР. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження в літературі та театрі. Утворення ВУАН. Боротьба з націонал-комунізмом. Дати: 1921-1923 рр. – голод в Україні; 1923-1933 рр. – Політика «українізації»; 1925 р. – завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію; 1927 р. – завершення відбудови сільського господарства, курс на колективізацію; 1928 р. – «Шахтинська справа». Персоналії: Х.Раковський, Л.Каганович, О.Шумський, М.Скрипник, М.Волобуєв, М.Хвильовий (Фітільов), Г. Юра, Л. Курбас М.Бойчук, О.Довженко. Поняття та терміни: націонал-комунізм, «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, українізація, автокефальна церква. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі зміни у територіально-адміністративному устрої УСРР в 1921-1928 рр. Характеризувати основні заходи непу, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні зміст політики більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, основні завдання культурно-освітньої роботи, яку проводили більшовики в 1920-х рр., основний зміст політики «українізації», особливості розвитку української культури у даний період. Порівнювати «воєнний комунізм» й неп в УСРР. Визначити результати й наслідки культурно-освітньої роботи більшовики в 1920-х рр., причини та наслідки українізації, її вплив на українську культуру й ментальність населення УСРР, вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища Україні в період непу. |
| Радянська модернізація України (1929 — 1938) | Факти: прояви процесу модернізації в радянській Україні. Зміна соціальної структури суспільства в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Монополізація духовного життя. Згортання українізації. Дати: 1929-1938 рр. – період радянської модернізації в Україні; 1932-1933 рр. – Голодомор в Україні; 1934 р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва; 1937 р. – завершення колективізації в Україні. Персоналії: О. Стаханов, П. Постишев. С. Косіор, М. Скрипник, Й.Сталін. Поняття та терміни: форсована індустріалізація, Стаханівський рух, колективізація, розкуркулення, «закон про п’ять колосків, голодомор, геноцид, репресії, «розстріляне відродження». |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі основні індустріальні об’єкти, побудовані за часів модернізації Характеризувати сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору. Особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду. Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, взаємозв’язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму, причиново-наслідкові зв’язки між світовою економічною кризою та економічною політикою СРСР в 30-ті роки, зв’язки між радянською модернізацією і зміною соціальної структури українського радянського суспільства, масовими репресіями в Україні. Порівнювати політику непу та економічну політику 30-тих років. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища в Україні в умовах радянської модернізації. |
| Західноукраїнські землі (1921-1938 рр.) | Факти: українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економіка українських земель. Українські суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя у 30-х роках. Дати: 1929 р. – утворення ОУН; 1930 р. – польська «пацифікація» в Східній Галичині 15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України. Персоналії: Є.Коновалець, Д.Донцов, С.Бандера, А.Мельник, В.Липинський, Андрей Шептицький, А.Волошин. Поняття та терміни: осадництво, пацифікація, русофільство, русинство, українофільство. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Знаходити на карті території, які входили до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини, та місця основних подій періоду. Описувати перебіг боротьби за незалежність Карпатської України. Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1930-х рр на становище західноукраїнських земель, політику урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан економіки, життя населення, освіти та культури, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 30-х роках. Визначати міжнародні чинники розподілу українських земель між іншими державами на початку 20-х рр. та їх наслідки для населення, причини та наслідки діяльності політичних сил в західноукраїнських землях у цей період. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища на західноукраїнських землях (1921-1938 рр.). |
| Україна під час Другої світової війни (1939 —1945 рр.) | Факти: початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії і Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни, окупація України. Встановлення окупаційного нацистського режиму. Розгортання діяльності радянських партизан та українського визвольного руху. Створення УПА. Визволення України. Перемога у Великій Вітчизняній війні. Дати: 17 вересня 1939 р. – Червона армія перейшла польський кордон; 15 листопада 1939 р. – Західну Україну включено до складу УРСР; 2 серпня 1940 р. – Бессарабію і Північну Буковину включено до складу УРСР; 30 червня 1941р. – проголошення Акту про відновлення Української Держави; 6 листопада 1943 р. – визволення Києва; 9 травня 1945 р. – День Перемоги, завершення Великої Вітчизняної війни. Персоналії: С. Тимошенко, М.Кирпонос, С.Ковпак, О.Федоров, О. Сабуров, А.Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич, О.Довженко, О.Теліга. Поняття та терміни: депортація, план «Ост», «новий порядок», рух Опору. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР в результаті реалізації радянсько-німецьких договорів 1939 року; місця пов’язані з початком та завершенням визволення України від німецьких загарбників, битв та військових операцій, окупаційні зони, на які була розділена Україна, території поширення та активних дій різних течій руху Опору. Описувати мобілізаційні заходи, процес окупації України, перебіг найважливіших військових подій 1941 –1945 рр. Характеризувати зміст гітлерівського плану «Ост», нацистський «новий порядок» в Україні, діяльність радянських партизан та українського визвольного руху. Визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 року для українських земель; політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941 році, основні результати та наслідки війни для України та українського народу, внесок українського народу у перемогу над Німеччиною та її союзниками. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища в історії України під час Другої світової війни (1939 —1945 рр.). |
| Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 — початку 50-х років | Факти: Україна – суб’єкт міжнародних відносин. Відбудова великих індустріальних об’єктів (Азовсталь, Дніпрогес, Запоріжсталь, шахти Донбасу та ін.). Розгортання ідеологічних кампаній. Голод в Україні 1946-1947 рр. Дати: квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею ООН; 1946-1947 рр. – голод в Україні; квітень-липень 1947 р. – операція «Вісла». Персоналії: Д. Мануїльський, Р.Шухевич, Я.Галан, О.Гончар, Й. Сліпий. Поняття та терміни: операція «Вісла», “жданівщина”, “космополітизм”, “лисенківщина”. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України території на яких були відбудовані та новозбудовані промислові об’єкти. Характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР у повоєнні роки та політику влади щодо економічного, соціально-політичного, релігійного, культурного та повсякденного життя населення у післявоєнні роки, зміст, методи проведення операції «Вісла», процеси радянізації на західноукраїнських землях Визначати причини та наслідки проведення операції «Вісла»,. розгортання ідеологічних кампаній, голод в Україні, «саморозпуску» УГКЦ. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища в історії України періоду післявоєнної відбудови 1945 — початку 50-х років. |
| Україна в умовах десталінізації (1953 — 1964 рр.) | Факти: зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Будівництво потужних індустріальних об’єктів. Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР середині 50-х–60-х рр. ХХ ст.: припинення масових репресій, політична реабілітація безвинно засуджених. Реформа управління економікою. Виникнення руху «шістдесятників», першої хвилі дисидентського руху наприкінці 50-х - початку 60-х рр. ХХ ст. Дати: лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР. Персоналії: А.Горська, І. Драч, І.Дзюба, О.Кириченко, Л. Костенко, Л.Лук’яненко, М.Підгорний, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко, В.Чорновіл. Поняття та терміни: відлига, політична реабілітація, раднаргоспи, шістдесятники, дисидентство. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Знаходити на карті зміни в адміністративно-територіальному устрої України, місця будівництва ГЕС, протесту робітників, розробки родовищ нафти і газу, видобуток вугілля та розвитку металургії, хімічної авіаційної промисловості, автомобілебудування. Характеризувати сутність процесу лібералізації, реформи управління економікою у середині 50-х–60-х рр. ХХ ст., здобутки та особливості розвитку культури усередині 50-тих –60-тих рр., сутність опозиційного руху. Визначати причини виникнення, і значення опозиційного руху, наслідки процесу лібералізації для українського суспільства, наслідки економічних реформ. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища в Україні в умовах десталінізації (1953 - 1964 рр.). |
| Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х — початок 80-х років) | Факти: здійснення економічних реформ у другій половині 60-х років ХХ ст. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Друга хвиля дисидентського руху. Політико-ідеологічне становище радянського ладу в Україні (середина 60-х — початок 80-х років). Конституція УРСР 1978 р. Дати: 1976 р. – утворення Української Гельсінської групи. Персоналії: О.Бердник, П.Григоренко, Б.Горинь, М.Горинь, М.Литвин, В.Марченко, С. Параджанов, В.Романюк, М.Руденко, В.Стус, О.Тихий. С.Хмара, П.Шелест, В.Щербицький. Поняття та терміни: “розвинутий соціалізм”, “застій”, номенклатура, дефіцит, урбанізація, „самвидав”, правозахисник. |
Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Характеризувати основні вимоги дисидентського руху 1960х–1970-х років, явища у сфері культури, політику русифікації в освіті, науці, літературі та мистецтві. Визначати прояви політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, причини активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища періоду „застою” в Україні. |
| Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України | Факти: антиалкогольна кампанія, Чорнобильська катастрофа. Загострення соціально-економічної кризи: запроваджено продаж товарів за картками споживача з купонами, зростання цін. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 80-х рр. ХХ ст: загальноукраїнський страйк шахтарів, виникнення Народного руху України (Народний рух України за перебудову), перші альтеративні вибори до Верховної Ради. Здобуття Україною незалежності: прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет, Акт проголошення незалежності України, проведення референдуму та виборів Президента України. Дати: квітень 1985 р. – початок “перебудови”; 26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильської АЕС; вересень 1989 – виникнення Народного Руху України (Народний рух України за перебудову); 16 липня 1990 р. – прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України; 24 серпня 1991 р. – Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України; 1 грудня 1991 р. – референдум і вибори Президента України. Персоналії Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Чорновіл. Поняття та терміни: інфляція, гласність, плюралізм. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Позначати на картосхемі місце аварії на Чорнобильської АЕС. Характеризувати розгортання соціального та національного руху в Україні в умовах «перебудови», процес поступової втрати КПУ провідних позицій і впливу в суспільстві, процес утвердження незалежності України. Визначати основні риси поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення, причини розпаду СРСР та його наслідки для державотворення в Україні. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища в Україні під час розпаду Радянського Союзу і відродження незалежності України. |
| Україна в умовах незалежності | Факти: заснування Збройних Сил України. Прийняття Конституції України. Прийняття державної символіки. Формування інституту громадянства та соціально-економічні реформи наприкінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст.: приватизація засобів виробництва, лібералізація цін, грошова реформа, диференціація суспільства. Інтегрування України у світове співтовариство. Дати: 6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України; липень 1994 р. – Л.Кучму обрано Президентом України; 1995 р. – Україна стає членом Ради Європи; 28 червня 1996 р. – прийняття Конституції України; грудень 2004 р. – Президентом України обрано В.Ющенка; 2006 р. – прийняття Верховної Радою Закону «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні». Персоналії: Л.Кучма, В.Ющенко. Поняття та терміни: приватизація, поліетнічна держава. |
Називати імена історичних діячів цього періоду. Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду, співвідносити історичні події з відповідною епохою. Характеризувати державотворчі процеси, соціально-економічних реформ в України та її інтеграцію у світове співтовариство. Описувати здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий гуманітарний та освітній простір. Визначати риси економічного соціального політичного, національного, культурного життя. Аналізувати та оцінювати суперечливі явища Україні в умовах незалежності. |
