Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст. Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України. «Українське питання» — проблема панівних націй. «Український проект».
Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають. Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять — найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.
Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.
Російська панславістська, польська федеративна і українська слов’янофільська теорії. Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні.
Після закінчення вивчення теми:
- виявляє розуміння понять «етнос», «народність», «нація»;
- орієнтується у визначеннях «український проект», «російський і польський імперські проекти»;
- описує і порівнює стан українського питання в межах Російської і Австрійської імперій, різниці суспільно-політичних прав українського населення та сусідніх прийшлих російської та польської націй;
- визначає мотиви дій української еліти по виокремленню українських національних інтересів;
- аналізує та узагальнює діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст. — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори, що підносили значення народу, його права керувати суспільним життям на своїй території;
- зіставляє історичні і літературні джерела, визначаючи програмні цілі ідейних керівників національного руху;
- здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує теоретичні постулати лідерів українського руху;
- характеризує зміст програмних ідеологічних творів: «Малоросійські пісні...» М. Максимовича, «Закон Божий» М. Костомарова та ін.
