Творчість провансальських трубадурів, її жанрово-тематичне та стильове багатство, ідейно-художні особливості.
Джауфре Рюдель (серед. XII ст.). Канцона (“Мені під час травневих днів...”).
Бертран де Борн (бл. 1140 — бл. 1215). “Сирвента” (“Люблю травневий світлий час...”).
Твори Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна як втілення світосприйняття значної частини західноєвропейського рицарства.
Після закінчення вивчення теми:
Учень (учениця):
- визначає творчість провансальських трубадурів як вершинні явища західноєвропейської середньовічної поезії;
- пояснює, в чому полягають особливості рицарської поезії (провідні теми служіння сюзерену, оспівування війни, поклоніння Чарівній Дамі, поетизація кохання);
- визначає канцону Джауфре Рюделя “Мені під час травневих днів...” як характерний твір рицарської поезії: знаходить приклади звертання до Чарівної Дами, втілення в ньому специфічного рицарського культу Чарівної Дами з його формулою “кохання віддалік” — піднесеного, духовного почуття до жінки, якої рицар, можливо, жодного разу не бачив;
- висловлює судження про особливості втілення ідеалів рицаря в сирвенті Бертрана де Борна “Люблю травневий світлий час...”: оспівування мужності, сміливості вояків під час бойових дій; заклик до війни як “нормального” стану середньовічного рицарства (“...Барони! Жить війною нам краще, ніж на схилі днів закладом селищ і ланів...”).