Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”
Жан де Лафонтен (1621—1695). “Зачумлені звірі”
Іван Крилов (1769—1844). “Вовк і Ягня”
Байка як жанр літератури та її особливості.
Алегоричний та повчальний зміст байки, відображення в ній законів життя людей, народної мудрості: осуд свавілля та насильства, різноманітних людських вад; уславлення працьовитості, розуму, доброти та інших людських чеснот.
Після закінчення вивчення теми:
Учень:
переказує близько до тексту зміст зазначених байок;
пояснює, чому легендарного Езопа вважають основоположником жанру байки;
доводить на конкретних прикладах, що Езопові байки стали невичерпним джерелом сюжетів байок у світовій літературі;
наводить приклади та пояснює алегоричний та повчальний зміст вивчених байок, відображення в них законів життя людей, народної мудрості: осуд свавілля та насильства (“Вовк і ягня”, “Зачумлені звірі”), різноманітних людських вад (“Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”); уславлення розуму та злагоди між людьми (“Хліборобові діти”);
порівнює використання того самого сюжету в різних авторів (про Вовка та Ягня: Езоп — Крилов — Глібов);
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються у вивчених байках і обґрунтовує свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
називає головні жанрові ознаки байки: алегорія; повчальний зміст та ін.
виразно читає напам’ять байку (за власним вибором).
