Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749-1832). “Фауст” (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина). Трагедія “Фауст” - вершина творчості Ґете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика.
Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст - Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.
Після закінчення вивчення теми:
- наводить найвідоміші факти з творчої історії “Фауста”, зокрема, про прообраз головного героя, мага-чорнокнижника; про те, що цей твір Ґете писав протягом майже всього свого життя і дав у ньому художнє втілення проблем, які його хвилювали;
- розкриває головну тему трагедії — пошуки людиною сенсу буття і свого призначення;
- характеризує трагічний конфлікт “Фауст — Маргарита”, висловлює своє особисте ставлення до обох героїв, аргументує свої думки цитатами з тексту;
- тлумачить сенс опозиції Фауст — Мефістофель (з одного боку, спокуса людини таємними знаннями, з другого — перемога людяності над темними силами (абсолютний фінал трагедії);
- характеризує образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації (героєві притаманний постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в глибинну суть життя тощо);
- висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
Біографія Йоганна Вольфганга Ґете
