Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.
Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.
Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі.
Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.
Після закінчення вивчення теми:
- показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток, територію Кримського ханства;
- встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:
- застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Литовсько-руська держава», «українська шляхта», «магдебурзьке право», «кріпацтво», «іконостас»;
- визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
- визначає особливості суспільно-політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав;
- порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії;
- виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта і Свидригайла щодо українських земель;
- встановлює роль кожної із суспільних верств та станових груп, пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій;
- характеризує умови розвитку культури, стан розвитку господарства і торгівлі, особливості розбудови міст та їх самоврядування;
- характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
- висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
