Євразія — найбільший материк Землі. Фiзико-географічне положення материка, його розміри. Особливості берегової лінії Євразії. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка. Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків. Давні материкові зледеніння. Сейсмічно активні області.
Найбільші рівнини і гори Євразії. Відмінності у рельєфі різних частин материка. Корисні копалини, особливості їх походження. Особливості формування клімату. Кліматичні пояси і типи клiмату Євразії, їх порівняння з Північною Америкою. Особливості прояву кліматотвірних чинників у зв’язку з географічним положенням та розмірами материка.
Внутрішні води, їх розподіл. Найбільші річки та озера Євразії. Основні типи живлення і режиму річок. Зміна стану водойм під впливом господарської дiяльності. Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння.
Природні зони. Особливості їх розміщення на території материка. Ґрунти, рослинність і тваринний світ природних зон Євразії. Висотна поясність у горах материка. Зміна природи людиною. Охорона природних комплексів Євразії.
Населення. Расовий та етнічний склад. Розміщення населення на материку. Сучасна політична карта Євразії. Найбільші держави країни. Україна серед держав Євразії.
Практичні роботи (закінчення роботи 8). Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм.
Після закінчення вивчення теми:
Учень:
називає: характерні риси природи Євразії як найбільшого материка Землі;
наводить приклади: форм рельєфу, типів клімату, річок та озер, типів ґрунтів, рослинності і тваринного світу; характеризує: особливості географічного положення та історію дослідження Євразії; основні риси рельєфу та закономірності розміщення корисних копалин; чинники формування клімату, кліматичні пояси і області материка; типи річок за їх живленням і режимом; закономірності розміщення природних зон Євразії; населення материка;
порівнює: відмінності клімату в межах помірного поясу Євразії;
пояснює: причини різноманітності природи Євразії;
показує на карті: географічні об’єкти: миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східно-Сибірське, Жовте, Японське, Охотське, Берінгове, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська, Зондська, Малаккська, Берінгова, Лаперуза; острови: Велика Британія, Ірландія, Сицилія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський; гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини: Східноєвропейська, Західно-Сибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська; височини: Середньоросійська; плоскогір’я: Середньосибірське, Декан; нагір’я: Тібет, Іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дністер, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера: Женевське, Ладозьке, Каспійське море, Аральське море, Байкал, Балхаш, Мертве море.
