Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідні обґрунтування. Маса й розміри атомів і молекул.
Кількість речовини.
Властивості газів. Ідеальний газ. Газові закони. Тиск газу. Рівняння стану ідеального газу. Ізопроцеси. Пароутворення й конденсація. Насичена й не насичена пара. Вологість повітря. Методи вимірювання вологості повітря.
Властивості рідин. Поверхневий натяг рідини. Змочування. Капілярні явища.
Будова та властивості твердих тіл. Кристалічні й аморфні тіла.
Рідкі кристали та їхні властивості. Полімери: їхні властивості та застосування.
Після закінчення вивчення теми:
Учень (учениця):
- називає творців молекулярно-кінетичного учення про будову речовини,
учених, які зробили вагомий внесок у створення теорії рідин, твердих тіл і матеріалів;
- наводить приклади рідких кристалів, аморфних і кристалічних тіл та полімерів;
- розрізняє ідеальний і реальні гази, ізопроцеси, насичену й ненасичену
пару, кристалічні й полікристалічні тіла;
- формулює основні положення молекулярно-кінетичної теорії, основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії, рівняння стану ідеального газу, газові закони, означення поверхневого натягу рідини й вологості повітря та записує відповідні формули для їх визначення;
- може описати гіпотезу Демокріта про атомну будову речовини та основні етапи її розвитку, молекулярну будову рідин і полімерів, кристалічну будову тіл та їхні загальні механічні властивості; обґрунтувати суть поняття «ідеальний газ» як фізичної моделі реального газу; характеризувати зміст понять: кількість речовини, відносна вологість, коефіцієнт поверхневого натягу; пояснити визначальну роль взаємного розміщення, руху й взаємодії молекул щодо будови та фізико-хімічних властивостей тіл; пароутворення й конденсацію, тверднення й плавлення тіл на основі атомно-молекулярних і термодинамічних під ходів;
- здатний(а) спостерігати змочування й капілярні явища, пароутворення й конденсацію, тверднення та плавлення тіл як фізичне явище; робити висновки про можливість отримання матеріалів з наперед заданими фізико-хімічними властивостями; користуватися манометрами різного типу, психрометром і визначати ним вологість повітря; дотримуватися правил їхньої експлуатації;
- може розв’язувати задачі на застосування рівняння стану ідеального газу, відносної вологості повітря; представляти графічно ізопроцеси, результати спостережень за допомогою таблиць та графіків; оцінювати роль і практичне значення води й водяної пари в процесах утворення живих організмів та забезпечення умов їхньої життєдіяльності.
Лабораторні роботи
Дослідження одного з ізопроцесів.
Вимірювання відносної вологості повітря.
Демонстрації
Властивості насиченої пари.
Кипіння води за зниженого тиску.
Будова й принцип дії психрометра.
Поверхневий натяг рідини.
Скорочення поверхні мильних плівок.
Капілярне піднімання рідини.
Пружна й залишкова деформації.
Вирощування кристалів.
Зміна кольору рідких кристалів від температури.
